Гра почалась - Євгеній Шульженко
Хлопець зачаровано подивився на дівчат, а ті погоджено махали головами. Напевно, що хлопець був правий. Та поки, основним завданням було – проникнути в широкий тунель, з якого шукати виходи назовні, перебратись через залишки парку та потрапити до Дослідного Центру. Діти не мали сумнівів, що саме за парканом пару Совки знаходиться основна ціль, до якої вони йшли.
Але є невеликий момент, - підбила висновок Мілана, - оскільки ми маємо вилізти на території парку, це потрібно робити саме вночі, бажано після півночі, коли більша частина дітей табору буде спати.Звичайно, команда не знала, що їх буде чекати в середині парку. Можливо там живе від сили дітей двадцять, але перевіряти не хотіли. До того ж Аліша заборонила зустрічатись з дітьми парку Совки. Оскільки до вечора лишилось пару годин, а до півночі ще не менше, вирішили розміститись в цій адміністративній будівлі. Відпочити, перекусити та подрімати, якщо вийде. Діти були втомлені пригодами за сьогоднішній день, то ж проблем знайти сон точно не буде.
Отже, пані Гра, як твої відчуття? Для дітей племені Вітрів немає нічого неможливого. Вони безстрашні, вони вперті, вони йдуть до цілі. Залишилось ще трохи. Завіса таємниці страшного вірусу, що дарує сон, буде знято. Ще трохи, й дорослі повернуться до життя. А новий світ стане колишнім, який діти всього світу будуть лише згадувати. Можливо, навіть напише хтось про це книгу, коли діти підростуть. Але, Гра, не спокушайся. В цій книзі ти явно будеш злодієм, а не героєм.
