Гра почалась 2. Місто Сонця - Євгеній Шульженко
- Ти – мій янгол-охоронець, - ніжно прошепотіла дівчина, а Аліша підняла морду та наче підморгнула.
Подруги отримали заряд бадьористі та відчували тепле зерно надії, що було тільки що посаджене в серце. Відкрили вхідні двері під’їзду та вийшли на вулицю. Мілана оглянулась навколо та свиснула. Аліша ж почала винюхувати те, що побачила напевно вперше. На вулиці йшов сніг. Великі пухнасті сніжинки летіли з неба та падали на землю. Мілана не знала точно, скільки побула з батьками, але сніг вже невеликим шаром покрив подвір’я. Не зважаючи на те, що була лише середина осені, зима вирішила завітати значно раніше. Разом з снігом, прийшов й холод. Та оскільки Мілана була лише в кофті з довгими рукавами, їй було доволі прохолодно. Гра, що ж ти тепер задумала?
Кінець
