Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України - Колектив авторів
3. Виокремлення адміністративної юрисдикції, віднесення до підсудності адміністративних судів справ щодо визнання незаконними (нечинними) та скасування нормативних актів, прийнятих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, виключає відшкодування шкоди, завданої такими органами у сфері нормотворчої діяльності, за відсутності рішення адміністративного суду про визнання відповідного нормативно-правового акта незаконним (нечинним) та про його скасування.
Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
2. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
3. Якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.
4. Фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з’ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.
5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
(Із змін, від 01.12.2005)
1. Тлумачення і застосування ст. 1176 ЦК є однією із найскладніших проблем реалізації положень Цивільного кодексу. При прийнятті Цивільного кодексу та при внесенні змін до ст. 1176 ЦК (Законом від 1 грудня 2005 р.) законодавець не виявив належної уваги до ст. 56 Конституції. Якби така увага була виявлена, то можна було б зрозуміти, що будь-які особливості відповідальності за шкоду, заподіяну органами дізнання досудового слідства, прокуратури і суду, що обмежують право на відшкодування шкоди, будуть суперечити ст. 56 Конституції, а будь-які особливості порядку відшкодування частково будуть суперечити Конституції, а в решті — позбавлені будь-якої доцільності.
2. Проблема співвідношення між ст. 1176 ЦК і Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» [66] (далі в межах коментаря до ст. 1176 ЦК — «Закон») має вирішуватись з урахуванням такого. Із контексту ст. 1176 ЦК випливає, що законодавець чітко розмежовує підстави і обсяг відповідальності за завдану шкоду (вони встановлюються ч. 1 — 6 ст. 1176 ЦК), з одного боку, і порядок відшкодування шкоди, — з іншого. Тому із ч. 6 ст. 1176 ЦК, що передбачає встановлення законом (таким на цей час є Закон «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду») порядку відшкодування шкоди, непрямо випливає і висновком від протилежного виявляється правовий припис, відповідно до якого законом не можуть вирішуватись питання, які відповідно до контексту ст. 1176 ЦК не охоплюються поняттям порядку відшкодування шкоди. Звичайно, це не заважає чинності пізніше прийнятих законів, які будуть суперечити ст. 1176 ЦК, у тому числі і її частині сьомій, але раніше прийняті закони не можуть застосовуватись, якщо вони є несумісними із ст. 1176 ЦК, у тому числі і з правовим приписом, який непрямо випливає із ч. 7 ст. 1176 ЦК та виявляється висновком від протилежного та на який зазначалося вище.
Викладене дає підставу для висновку про те, що як такі, що не суперечать ст. 1176 ЦК, підлягають застосуванню положення ст. 3, 4 Закону, що конкретизують види майнової шкоди, які підлягають відшкодуванню, та передбачають відшкодування моральної шкоди. Разом з тим не підлягає застосуванню правовий припис, який непрямо випливає із п. 2 ст. 3 Закону, виявляється висновком від протилежного і відповідно до якого відшкодуванню не підлягають неотримані доходи, крім прибутку від частки у статутному фонді господарського товариства. Застосовується правило ч. 1 ст. 1176 ЦК, відповідно до якого шкода відшкодовується в повному обсязі, в тому числі і неотримані
