Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України - Колектив авторів

уповноважена на здійснення відповідних дій. Повноваження, про які тут ідеться, можуть встановлюватись трудовим договором, цивільно-правовим договором, актами цивільного, трудового законодавства, актами публічного законодавства. Тому міліціонер не може бути кредитором у зобов’язаннях, на які поширюється чинність ст. 1161, 1162 ЦК, якщо йому завдано майнової шкоди у зв’язку з виконанням службових обов’язків або у зв’язку з виконанням ним обов’язку вжити заходів щодо рятування людей, як це передбачено частиною другою ст. 10 Закону «Про міліцію» [37]. Не можуть бути кредиторами у цих зобов’язаннях і медичні чи фармацевтичні працівники, яким завдано майнової шкоди внаслідок виконання трудових обов’язків або обов’язку надавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях (п. «б» частини першої ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров’я [53]).

3. Надалі виникає питання про причинний зв’язок між діями, спрямованими на рятування здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози, та майновою шкодою. У ст. 1161 ЦК на цю умову відшкодування майнової шкоди не вказується. І все ж відповідно до засад розумності (п. 6 ст. З ЦК) слід зробити висновок про те, що на підставі ст. 1161 ЦК майнова шкода відшкодовується державою у разі наявності причинного зв’язку між діями, спрямованими на рятування, та шкодою. За відсутності причинного зв’язку між рятуванням та шкодою, зобов’язання на підставі ст. 1161 ЦК виникнути не може. Інша справа, що причинний зв’язок у цьому випадку (як і в інших) не можна розуміти як безпосередній (прямий). Особа може рятувати життя та здоров’я людини під час нападу на неї зловмисників. Пізніше цій особі може бути безпосередньо завдано шкоди цими самими зловмисниками. Якщо в їх діях стосовно особи, яка рятувала потерпілого, складу злочину немає, і якщо ці особи не встановлені, підстав для застосування ст. 1177 ЦК немає, а підстави для застосування ст. 1161 ЦК є. Між майновою шкодою та діями особи, яка рятувала життя та здоров’я людини, безпосереднього (прямого) причинного зв’язку в такому випадку немає. Але причинний зв’язок, опосередкований діями зловмисників, є. Він і є одним із юридичних фактів, який тягне за собою виникнення зобов’язання, про яке йдеться. Отже, причинний зв’язок між рятуванням та майновою шкодою має місце при завданні такої шкоди не тільки під час рятування життя і здоров’я, а й пізніше.

4. Держава відшкодовує майнову шкоду відповідно до ст. 1161 ЦК тільки у випадках, коли відшкодування шкоди не може бути здійснене на підставі правових норм інституту відшкодування шкоди.

5. На підставі ст. 1161 ЦК відшкодовується шкода, завдана особі, тобто майнова шкода, завдана шляхом ушкодження здоров’я або смертю, майнова шкода, завдана майну особи, моральна шкода.

Стаття 1162. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи

1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі.

2. Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища.

Шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода.

Розмір відшкодування шкоди не може перевищувати вартості майна, яке рятувалося.

1. Держава відшкодовує в повному обсязі майнову шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи за таких умов: 1) потерпіла особа здійснювала рятування майна іншої особи без відповідних повноважень; 2) майно мало істотну цінність; 3) загроза була реальною; 4) є причинний зв’язок, у тому числі опосередкований (непрямий) між діями щодо рятування та шкодою.

2. Майнова шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень здійснювала рятування майна іншої особи, яке має істотну цінність, від реальної загрози, підлягає відшкодуванню власником цього майна. При цьому не зазначається про те, що шкода відшкодовується повністю. Проте такий висновок випливає уже із формулювання «шкода... відшкодовується». З урахуванням матеріального становища особи, майно якої рятувалось, розмір відшкодування може бути зменшений. Крім того, розмір відшкодування не може перевищувати вартість майна, яке рятувалось.

ГЛАВА 81 СТВОРЕННЯ ЗАГРОЗИ ЖИТТЮ, ЗДОРОВ’Ю, МАЙНУ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ АБО МАЙНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Стаття 1163. Усунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

1. Фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

1. Зобов’язання, що виникають у результаті створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, є новим інститутом у системі вітчизняного цивільного права. При застосуванні норм цього інституту слід враховувати його системні зв’язки з іншими інститутами цивільного права.

Стаття 1163 ЦК виходить із того, що зобов’язання між управненою особою та правопорушником виникає уже із факту створення загрози.

2. У разі створення загрози життю та здоров’ю фізична особа вправі вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, відповідно до ст. 282 ЦК. При цьому відповідно до ст. 275 ЦК фізична особа вправі захищати право на життя і здоров’я способами, встановленими главою 3 Цивільного кодексу, а також іншими способами, відповідно до характеру порушення. Стаття 1163 ЦК не виключає інших, ніж передбачені цією статтею, способів