Precedent UA — 2015 - Колектив авторів

інші рішення. Не можна просто так констатувати наявність того чи іншого рішення. Його треба застосовувати у відповідності до аналогічних обставин та конкретних ситуацій, які ще не врегульовані в українському законодавстві, але вже були предметом розгляду в ЄСПЛ. Якщо читати мотивувальну частину рішення ЄСПЛ, то ніяких складнощів не виникає. Якщо ж брати лише результативну частину, де подається тільки констатація фактів про порушення статей Конвенції без детального викладу обставин, тоді, звісно, застосувати його буде тяжко. Солом’янський районний суд міста Києва

Суддя Марія Зелінська: «Застосовуючи прецеденти ЄСПЛ, українські судді можуть себе підстрахувати»

Застосовуючи прецеденти ЄСПЛ, українські судді можуть себе підстрахувати, бо якщо таке застосування мало місце при постановленні процесуального рішення, то, навіть якщо громадянин України, не погоджуючись із рішення суду і зазначене рішення в подальшому буде Марія Зелінська оскаржено до Європейського суду, то з тексту документу буде видно, що практика ЄСПЛ застосована при постановленні обвинувального чи виправдувального вироку. Буде зрозуміло з тексту документу, що враховані всі вимоги — не лише КПК України, а й міжнародні норми із урахуванням тих рішень, які вже постановлені Європейським судом проти України.

Є певні труднощі в роботі з Кримінально процесуальним кодексом України, який набув чинності в 2012 році, бо він фактично складений із законів різних європейських держав.

Багато суддів, які працювали ще за радянських часів трактують вимоги КПК 2012 року без урахування Європейським норм та принципів.

І це стосується не лише судді, а, на жаль і адвокатів, які в більшості випадків неправильно трактують деякі норми КПК.

Новий КПК України це — великий крок вперед у напрямку спрощення, покращення процесу та його результатів для всіх учасників.

Жоден суддя не може допустити в своїй роботі тих порушень, які вже зазначені в рішеннях ЄСПЛ проти України. Суддя позбавлений можливості на свій розсуд трактувати закон, бо вже існують певні прецеденти і на них потрібно звертати увагу.

Останнім часом більшість рішень Європейського суду проти України — це порушення права на справедливий суд. До 2011‑х років йшлося здебільшого про катування.

Для того, щоб зменшити кількість звернень українців до Європейського суду, треба підвищити рівень знань суддями Європейського законодавства. До того ж, потрібно усунути різність у застосуванні закону. Неоднакове застосування одних і тих самих норм кримінального закону — це різне, відмінне, несхоже тлумачення, розуміння точного змісту (суті) норми кримінального закону. Подібні суспільно небезпечні діяння слід розуміти як два і більше (не менше двох) різних, але схожих між собою суспільно небезпечних діянь, тобто такі суспільно небезпечні діяння, що мають спільні риси, ознаки (схожі за суб’єктним складом, за об’єктивною стороною, формою вини, наслідками тощо).

Крім того, як приклад з практики можу привести кримінальне провадження в якому потерпілі звернулися до Європейського суду у зв’язку з пом’якшенням покарання обвинуваченому за статтею 296 ч. 4 КК України з позбавлення волі на позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 КК України лише з підстав визнання своєї вини обвинуваченим в суді Апеляційної інстанції, без урахування думки потерпілих щодо виду та міри покарання, відшкодування збитків та інших обставин.

Працюючи в суді з 2010 року моя спеціалізація — це розгляд кримінальних справ. В більшості своїх процесуальних рішень я посилаюсь на рішення ЄСПЛ та Конвенцію «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Рішення ЄСПЛ я переглядаю в інтернеті, а рішення проти України на сайті Міністерства юстиції, газети «Закон і бізнес». За роки роботи я проходила навчання в школі суддів де неодноразово аналізували рішення ЄСПЛ, крім того на курсах за підтримки USAID. Там ми мали задачі англійською мовою з практичними прикладами рішень європейських судів. Це для мене є більш цікавим, ніж теоретичні розповіді. В ході цих тренінгів кожен з нас мав викласти свою думку з приводу справи, яка розглядалася Європейським судом, не знаючи його рішення. У більшості випадків я переконалася, що мої внутрішні переконання відповідають всім вимогам європейського законодавства.

Я прийшла у суддівство із адвокатів і можу сказати, що сьогодні, на жаль, рівень адвокатури дуже низький. Якщо адвокати і посилаються на рішення ЄСПЛ, то здебільшого на якісь нецікаві та застарілі, які застосовувалися ще за часів нашого старого КПК. Не відрізняються посилання адвокатів також і різноманітністю. Все, на що посилаються захисники, мені дуже добре відомо, мені не потрібно вивчати ці рішення або додатково читати.

Донецький окружний адміністративний суд

Суддя Тетяна Кравченко: «Для нашого регіону дуже актуальним є вирішення суперечок щодо соціальних виплат»

Специфіка нашого суду полягає у тому, що ми не вирішуємо суперечки кримінального чи цивільного судочинства. Переважають у нас суперечки із суб'єктами владних повноважень. Саме тому практика ЄСПЛ допомагає вирішувати процесуальні питання. Це стосується контексту статті 6-ої (право на справедливий суд) в різних аспектах: при вирішені питання щодо підсудності, наявності підстав для повернення справи, відмови у відкритті провадження, при вирішенні питань щодо поважності причин пропуску особою строку для звернення до суду. Тому для повного розуміння і

для недопущення порушення права особи на судовий захист і взагалі на доступ до суду набагато зручніше використовувати практику ЄСПЛ.

Я можу зазначити, що з тих справ, які були у мене у провадженні, коли судове рішення мотивоване посиланням на практику Європейського суду, і коли розгляд якогось процесуального питання і вирішення його відбувається за участі сторін, і є можливість роз'яснити стороні певні положення, то здебільшого такі судові рішення навіть не оскаржуються цією стороною. Бо вона розуміє, у чому полягає питання, і де виникла помилка. Тому застосування практики ЄСПЛ у якості прецедентів є набагато кориснішим, бо