Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України - Колектив авторів

гарантійного строку застосування правила визначення дня початку перебігу позовної давності, встановленого ст. 863 ЦК, позбавляє замовника права на захист. Тому ч. 1 ст. 864 ЦК передбачає, що позовна давність за вимогами, пов’язаними з неналежною якістю роботи, якщо встановлено гарантійний строк, починає перебіг з дня заявлення про недоліки, якщо така заява зроблена у межах гарантійного строку. Належить також враховувати, що заява з приводу недоліків роботи, виявлених в межах гарантійного строку, відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК має бути зроблена негайно. Звертає на себе увагу відсутність у законодавця єдиного підходу до визначення дня початку перебігу позовної давності у подібних правовідносинах. Загальне правило ч. 1 ст. 261 ЦК пов’язує початок перебігу позовної давності з таким юридичним фактом, як отримання особою інформації про порушення її права. Це загальне правило конкретизується стосовно купівлі-продажу вказанням на початок перебігу позовної давності з дня виявлення недоліків в товарі (ст. 681 ЦК). Доказування дня виявлення недоліків пов’язано з труднощами. Тому в ч. 1 ст. 864 ЦК днем початку перебігу позовної давності визнається день заявлення замовником підрядникові про недоліки.

2. Частина 2 ст. 864 ЦК змістовно пов’язана не з ч. 1 ст. 864 ЦК, що стосується обчислення позовної давності у випадках встановлення гарантійного строку, а з ст. 863 ЦК. Вона передбачає, що позовна давність за вимогами, що випливають із неналежної якості роботи за договором підряду, у випадках, коли роботу було прийнято частинами, а гарантійний строк не встановлено, починається від дня прийняття роботи в цілому.

§ 2. ПОБУТОВИЙ ПІДРЯД
Стаття 865. Договір побутового підряду

1. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір побутового підряду є публічним договором.

3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

1. Договір побутового підряду визначається в такий спосіб, що замовником у ньому може бути лише фізична особа, яка замовляє виконання певної роботи, призначеної для задоволення побутових та інших особистих потреб. Тому сфери дії ст. 865 — 874 ЦК і Закону «Про захист прав споживачів» [186] збігаються.

Стаття 866. Форма договору побутового підряду

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

1. Загальні правила щодо письмової форми правочину (ст. 207 ЦК) передбачають, що правочин підписується його сторонами. Як виняток із цього правила форма договору побутового підряду вважається до держаною, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Таким іншим документом відповідно до п. 7 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» можуть бути також товарний або касовий чек, квиток, талон тощо. Але навіть відсутність і такого документа не позбавляє замовника права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його змісту.

Стаття 867. Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав’язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

1. Договір побутового підряду визначається як публічний (ч. 2 ст. 865 ЦК). Але він не обов’язково є договором приєднання, хоч і може бути таким. В останньому випадку підрядник може запропонувати для приєднання договір, в якому умови встановлені у вигляді формуляра або іншої стандартної форми. Але і в таких випадках неприпустимим є нав’язування замовникові додаткових робіт або послуг. Проте як додаткові не можуть кваліфікуватись роботи або послуги, що складають єдине ціле з основною роботою, що виконується за договором підряду. Із ч. 1 ст. 864 ЦК не випливає право замовника на відмову від частини запропонованих робіт або послуг, якщо підрядник пропонує договір для приєднання. У решті випадків це є можливим.

2. Замовник має право в будь-який час до здачі йому роботи на свій розсуд розірвати договір, заявивши про відмову від договору. При цьому на замовника покладаються обов’язки: 1) сплатити частину ціни роботи, що пропорційна роботі, фактично виконаній підрядником до отримання повідомлення замовника про відмову від договору; 2) відшкодувати підрядникові витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не