Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України - Колектив авторів

11. Закон «Про племінну справу у тваринництві» [145], Положення про Державний племінний реєстр [349] та інші акти законодавства не передбачають включення до Державного племінного реєстру відомостей про осіб, які створили нову породу тварин. Тому здійснення особистих немайнових прав інтелектуальної власності на породу тварин стане можливим за умови прийняття відповідних актів законодавства, які будуть передбачати умови та порядок внесення до відповідного реєстру відомостей про авторів селекційних досягнень у тваринництві.

Зазначення в ст. 25 Закону «Про племінну справу у тваринництві» на те, що селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва визнається винаходом у встановленому законом порядку, не є достатнім для висновку про те, що стосовно цього об’єкта інтелектуальної власності має застосовуватись Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [155]. Такий висновок не відповідає ст. 485 — 487 ЦК. Він не враховує також специфіки селекційних досліджень в тваринництві як об’єктів інтелектуальної власності. З урахуванням цього у ч. З ст. 6 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» прямо зазначається на те, що правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на породи тварин.

12. Майнові права інтелектуальної власності на породу тварин відповідно до п. 2 ст. 485 ЦК також підлягають посвідченню патентом. До реалізації цієї вимоги шляхом прийняття відповідних актів законодавства зберігають чинність положення Закону «Про племінну справу у тваринництві».

Об’єктами державної реєстрації є племінні тварини і племінні стада. Вона здійснюється шляхом вчинення відповідних записів до державних книг племінних тварин (стосовно племінних тварин) або Державного племінного реєстру (стосовно племінних стад). Безпосередньо реєстрацію здійснює Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України. Умовою державної реєстрації племінних тварин і племінних стад є відповідність їх вимогам, встановленим до племінних (генетичних) ресурсів ст. 10 Закону «Про племінну справу у тваринництві».

13. На власника племінних ресурсів покладається обов’язок отримати племінне свідоцтво (сертифікат) відповідно до Положення про племінне свідоцтво (сертифікат) [351]. Законодавство про племінне тваринництво не диференціює право інтелектуальної власності на селекційні досягнення в тваринництві і речове право на племінні (генетичні) ресурси. Відповідно не встановлюються норми, що регулюють-відносини між суб’єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в тваринництві і суб’єктами речового права на племінні (генетичні) ресурси. Але на підставі ст. 485 — 488 ЦК не виключається захист права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в тваринництві суб’єктом такого права, в тому числі і перед власником племінних (генетичних) ресурсів, який на відповідній підставі отримав речове право на тварин, в яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності.

14. На власників племінних (генетичних) ресурсів покладається обов’язок в установленому порядку отримати дозвіл на право використання таких ресурсів (частина друга ст. 7 Закону «Про племінну справу у тваринництві» [145]).

1. Суб’єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є:

1) автор сорту рослин, породи тварин;

2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

1. Суб’єктом права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин завжди є автор. Обсяг його права може залежати від обставин, передбачених законом, але в будь-якому випадку право авторства може належати тільки йому, оскільки воно не відчужується. Це випливає із ч. 4 ст. 423 ЦК, що допускає відчуження особистих немайнових прав інтелектуальної власності лише у випадках, передбачених законом, і відсутністю в законах положень про можливість відчуження права авторства.

2. Стаття, що коментується, вперше прямо визнає суб’єктом права інтелектуальної власності автора породи тварин. До прийняття нового Цивільного кодексу термін «автор породи тварин» взагалі не використовувався, а особисті немайнові права на породи тварин не реєструвались. Очевидно, в недалекому майбутньому буде прийнято нормативно-правові акти, якими буде встановлено порядок державної реєстрації порід тварин як об’єктів інтелектуальної власності.

3. Право автора на сорт рослин може виникати із факту державної реєстрації сорту відповідно до Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні [304]. Тоді воно включає до себе тільки особисті немайнові права. Автор сорту за відповідних умов може бути зареєстрований як власник сорту і отримати патент відповідно до Положення про Державний реєстр прав власників сортів рослин та про видачу патентів України на сорти рослин. За таких умов він отримує майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин.

4. Отримання статусу автора породи тварин, хоч і передбачене ст. 486 ЦК, але є неможливим, оскільки особисті немайнові права інтелектуальної власності на породу тварин повинні бути засвідчені державною реєстрацією (п. 1 ст. 485 ЦК), а чинне законодавство не передбачає внесення до Державного племінного реєстру відомостей про автора.

5. Інші особи, які є суб’єктами права інтелектуальної власності на сорти рослин, породи тварин, — це перш за все юридичні особи, що є стосовно авторів сортів рослин роботодавцями, які подали заявку на сорт та отримали патент. Майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин набувають також виробники насіння і садибного матеріалу, які уклали ліцензійні договори на використання сортів рослин з власниками сортів (частина друга ст. 15 Закону «Про насіння і садибний матеріал» [119]).

6. Майнові права інтелектуальної власності на породи тварин можуть належати підприємствам з племінної справи і фізичним особам —підприємцям, що здійснюють діяльність у цій сфері (ст. 5 Закону «Про племінну справу у тваринництві»). Положенням про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу селекційного центру, підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві, заводської конюшні, контрольно-випробувальної станції, контрольно-випробувальної станції з птахівництва, іподрому, трендепо, підприємства (лабораторії) генетичного контролю, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції [350] встановлені вимоги до суб’єктів племінної справи. Суб’єкти племінної