Українські традиції - Автор невідомий
1. а) Дми, не дми, не к Різдву йде, а к Великодню; б) Хоть дуй, не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня; в) Іде не до Різдва, а до Великодня; г) Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить; д) Дуй, не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць.
2. Зелене Різдво – білий Великдень.
3. Коли проти Різдва місячна або зоряна ніч, то це врожай на баштани.
4. Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
5. а) На Різдво обійдеться без паски, а про мак буде й так, а без олію не зомлію; б) Обійдеться на Різдво без свяченого, а на Великдень без куті.
6. На Різдво метіль – бджоли будуть гарно роїтися.
7. Не дивниця, що на Різдво метелиця.
8. Різдво гарне ковбасою, Великдень крашанкою, а Зелені свята не варті й кота.
9. Як на Різдво сніг, то добре озимина буде.
10. а) Який день Різдва, такий буде і на Петра, як по Різдві, так і по Петрі; б) Як на дві неділі перед Різдвом рясний іней, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.
11. а) Як на Різдво зеленів, то на Великдень багато нових могил видніє; б) Як на Різдво зеленіє, то на цвинтарі більш могил видніє.
Коляда
1. На коляду уночі тріщить, а вдень плющить.
2. Збираюсь колядувать, а то вже й щедрувати пора.
3. Стань у ряду – дістанеш коляду.
4. а) Пропадай ти, пане, з колядою, віддай мій міх; б) Пропадай ти з колядою, оддай мій міх.
ПриміткиХліборобський календар, побудований на спостереженні людини над явищами природи, відігравав важливу роль у житті наших предків. Позбавлені наукового пізнання, вони тільки стихійно могли спостерігати взаємозв'язки між окремими явищами природи. Зараз народний календар перейшов у пасивний фонд мови, але він має для нас пізнавальне значення. Дні календаря подаються за старим стилем, оскільки прислів'я активно побутували в час, коли діяв старий церковний календар.
Новий рік. Перший день Нового року відзначався в XIX ст. 13, у XX 14 січня. За Новим роком вгадували погоду на весь рік, передбачали врожай. Виходили із спостереження, що сніжна зима в січні дає влітку добрий урожай.
3. З повір'я: який Новий рік, таким будуть і наступні дні.
5. У січні вже збільшується день.
Василій. Святкували в той же день, що й Новий рік.
2. Повір'я: відьми під Новий рік або на Різдво можуть украсти місяць. Відгомін повір'я знаходимо в оповіданні «Ніч перед Різдвом» М. В. Гоголя.
Водохрещі. 5 січня. З цим святом пов'язані численні ворожіння.
2. Минули Водохрещі, половина зими, холод поступово втрачатиме свою силу.
3. Будуть народжуватися білі ягнята.
Дорота. 24 січня. В ту пору чергуються морози з відлигою.
Громниця. 2 лютого. З цим днем пов'язані численні повір'я. Запалювали свічки, які мали рятувати від грому.
2. Нестійка погода, бувають потепління, пов'язані з наближенням весни.
3. 5. Повір'я, що коли на громницю відлига, то ще довго триватиме зима, а коли мороз і холод, то швидко потепліє.
4. На громницю починається поворот сонця на літо.
Стрітення. Відзначалось того ж дня, що й громниця.
4. Те ж повір'я, що й до громниці: коли на стрітення ведмідь прокидається зі сплячки і надворі холодно, мороз, то він розбиває лігво, бо незабаром потепліє, коли ж відлига або сльота, то він укріплює лігво і знову лягає спати, бо ще буде довго зима.
7. Повір'я, що на стрітення зустрічаються зима з літом.
Влас. 11 лютого. Закінчується зима. Влас – покровитель домашньої худоби, корів і овець. Пов'язувався із слов'янським божеством Белесом – «скотним» богом, ідол якого знаходився в Києві на Подолі.