Адміністративне право України - Юрій Прокопович Бутяк

§ 4. Взаємовідносини органів юстиції,
державної судової адміністрації
та судової системи

Специфіка відправлення правосуддя породжує низку особливостей у взаємовідносинах органів виконавчої влади з судовою системою. Згідно зі ст. 129 Конституції України судді під час здійснення правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Додержуючися цього принципу, органи юстиції та державна судова адміністрація координують роботу з проведення судової реформи й створюють належні умови для функціонування й діяльності судів. При цьому названі органи не мають права втручатися в оперативну діяльність судів, нав’язувати свою думку з приводу законності й обґрунтованості рішень (вироків) суду.

Мін’юст України організовує виконання замовлення на підготовку спеціалістів апарату судів, подає Президентові України пропозиції щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції, призначає членів кваліфікаційних комісій суддів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Міністр юстиції України входить за посадою в спеціальний конституційний орган — Вищу раду юстиції. Закон України «Про Вищу раду юстиції» ухвалено 15 січня 1998 р. Основним призначенням Вищої ради юстиції є формування високо-професійного суддівського корпусу та забезпечення функціонування судової влади. Крім цього, вона є єдиним органом, якому ст. 131 Конституції України надано право здійснювати дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України й суддів вищих спеціалізованих судів.

Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Її основним завданням є забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. Державна судова адміністрація України та її територіальні управління здійснюють організаційне й ресурсне забезпечення діяльності судової системи, створюють необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апаратів судів, організовують роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву, здійснюють заходи щодо забезпечення незалежності суддів, їх соціального захисту тощо.

§ 5. Органи юстиції та адвокатура

Специфіка взаємовідносин органів юстиції та адвокатури визначається тим, що остання є громадською організацією, яка діє на засадах самоврядування, самостійно розв’язуючи всі свої внутрішні питання. Тому основною рисою цих взаємовідносин є співробітництво.

Правове становище адвокатури, її завдання, права й обов’язки закріплено Законом України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. Адвокатура є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структуру, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюють Закон України «Про адвокатуру» та статут відповідного об’єднання.

Разом з тим, організуючий вплив на адвокатську діяльність справляють і органи юстиції. Відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань Мін’юст України реєструє адвокатські колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання. Представники органів юстиції входять у кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури й беруть участь у визначенні рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, та у вирішенні питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів. Комісії утворюються й діють згідно з Положенням, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 р. Представник Мін’юсту України входить до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка утворюється при Кабінеті Міністрів України й діє згідно з Положенням про неї.

Мін’юст України забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави в разі участі адвоката в кримінальній справі за призначенням і за звільнення громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.

Примечания
1

1 — Режим (франц. regime, від лат. regimen — правління) може застосовуватися в кількох значеннях: 1) державний лад, спосіб правління; 2) точно встановлений розпорядок життя, праці, відпочинку тощо; 3) система правил, законів, запроваджуваних для досягнення мети; 4) умови діяльності, існування.

(обратно)


Оглавление АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ За редакцією професора Ю. П. Битяка ПЕРЕДМОВА ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА РОЗДІЛ І Державне управління й адміністративне право   ГЛАВА 1 Державне управління і виконавча влада     § 1. Управління як соціальне явище     § 2. Державне управління та його особливості     § 3. Принципи державного управління     § 4. Сутність виконавчої влади     § 5. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права     § 6. Державне управління в умовах проведення в Україні адміністративної реформи   ГЛАВА 2 Предмет, метод і система адміністративного права України     § 1. Предмет адміністративного права     § 2. Метод адміністративного права