Арахна - Arachne

— Часу не лишилося, — сказала Арахна, її голос тремтів. — Тільки стріла з твого лука зможе полегшити мої страждання та повернути після моєї смерті форму. Любов моя, виконай моє прохання.

Сльози текли на обличчі Еландіна, його руки тремтіли, коли він піднімав свій лук. Йому здавалося, що його серце розривається на частини. Він зволікав, сподіваючись на диво, на будь-яке інше рішення, але Арахна дивилася на нього з благанням в очах.

— Я люблю тебе, — прошепотіла вона, і її голос був сповнений ніжності та смутку.

Еландін заплющив очі, взяв стрілу і натягнув тятиву. Його руки тремтіли, але він знав, що має виконати її останнє прохання. Він повільно розплющив очі і глянув на неї востаннє.

- Я теж люблю тебе, він, - відпускаючи стрілу. прошепотів він.

Стріла пронизала серце Арахни, і її очі заплющились. Її тіло почало повільно змінювати форму, повертаючись до людського вигляду. Еландін опустився навколішки поруч із її тілом, обіймаючи її й плачучи.

Еленвен, який повернувся відразу ж, як тільки почув останній крик Арахни, тримаючи Аріанель на руках, стояв осторонь, його обличчя було білим від шоку. Він спостерігав, як його друг втрачає найдорожче у своєму житті. В його очах були сльози, і він знав, що ця жертва була неминуча.