Кохання з ароматом ванілі - Аніта Русанова

Такого розвитку подій я не очікував, це точно.

- У тебе кров.. – Сказала маленька, обережно торкаючись мого носа.

- Пусте!

- Треба витерти кров і обробити рану.

- Поїхали до мене, там і обробиш рани. – Сказав я.

- Поїхали.. – Погодилась дівчина.

Через п'ятнадцять хвилин ми були вже в моїй квартирі. Я одразу ж пішов по аптечку, поки Софія оглядала мої апартаменти. У ванній я помітив що моя футболка була вже не такою білосніжною, як була до цього, тому я просто скинув її.

- Тримай. – Сказав, віддавши їй аптечку.

- Сідай на стілець, я оброблю рани. – Скомандувала Софія.

Вона обережно витерла кров і почала так само обережно обробляти рани.

- Ай, - скрикнув я, коли дівчина почала обробляти губу, - боляче.

- Потерпи. – Наказала мені Софія.

Поки вона обробляла рани, я весь цей час дивився на її губи, вони такі гарні соковиті. Я, недовго думаючи, притягнув її до себе для поцілунку, так що дівчина сіла мені на коліна. В мені прокинулося дике бажання її.

Цю ніч я запам’ятаю надовго. Ми кохалися майже до ранку, тому безсилі просто заснули в обіймах.