Проклята наречена і таємниці Пагорбів - Олена Гриб

Айріс здригнулася, міцніше пригорнулась до А Лі.

– Я чула, як найманці обговорювали це замовлення. У ньому було щось особисте. Ділові люди не мудрують, розумієш? Коли вмикається фантазія, неупередженість зникає.

Як же хотілося захистити її від усього світу! Вивезти в такі далі, де ще не винайшли підлість і ницість, затулити і від куль, і від гострих слів, відгородити від мерзотників, що рівняють монети до життя!

– Розкажи все, наречена. Вони мають заплатити.

– Здається, вже заплатили… Але я розповім. Пізніше. Спершу ми врятуємо тебе, А Лі Шине.

– Мені треба до князя, – згадав А Лі. – На землях шесс знову промишляють браконьєри!

– Серйозно?! А більше тебе нічого не хвилює? Князя немає, до речі. Начебто звечора… Ще й Лисиця надумалася саме зараз займатися етнографією! І тітонька Руденс у селі, бігає за своїм любчиком… Ми самі! Допомоги чекати нізвідки, тому забудь про порятунок кряч і подумай про мене!

– Я тільки про тебе й думаю, – вирвалося ненароком.

Айріс відштовхнула його, ніяково випросталась, навіть руки на грудях схрестила і войовничо задерла підборіддя.

– Не про те думаєш! – заявила різко. – Замість дихати перегаром і роздягати мене поглядом, займися чимось корисним.

– І в думках не було! – абсолютно щиро обурився А Лі, який справді ще не встиг зайти у своїх фантазіях настільки далеко.

– Бачу, що не було, тому й кажу: годі витати у хмарах! Я не з тих, хто ллє сльози спочатку на широких чоловічих грудях, а потім – на цвинтар! Швидко берись за розум! Є я, ти, поліція і мертвий король. Думай, що можна зробити!

Вона була гарна, коли злилася. Хвороблива блідість зникла, щоки рум’яніли, губи налилися фарбою, очі виблискували як дорогоцінне каміння. А Лі дивився на неї і не міг намилуватися. Наречена… Поки що чужа, але це ненадовго.