Слово темряви - Наталія Савінова (SiN eVa)

Ритуал повязання світлої принцеси з Місячною долиною було завершено. Луна приклонила голову перед своєю наставницею, виказуючи їй вдячність і повагу. Вона посміхнулась до кожної зі жриць, які вітали її з піднесенням до сану вищої істинної жриці. Оглянула кожного з магів, які приймали участь в її посвяченні і вже збиралась дозволити молодшим жрицям перевдягти себе у біле вбрання, як відчула сильний удар в грудях.
Притиснувши долоні до області серця, Луна застигла на місці, не маючи змоги поворухнутись. Вона не могла зрозуміти чому її серце холоне, чому подих наповнюється крижею, а венами пробігають хвилі електричного струму. Її очі вкрились туманом, а шкіри торкнулись Тіні Диявола. Вони були схвильовані і благали її про допомогу. Тепер, коли вона була повязана з Місячною долиною, могла з легкістю сканувати все живе і не живе, отримувати потрібну інформацію про загрозливий стан будь-якої істоти в якій є чи Світло, чи Темрява.
– Блакитносвітла, – звернулась Ллея, відганяючи від верховної жриці інших занепокоєних. – що ви відчуваєте?
– Темніану загрожує Смерть. – відказала Луна глухим голосом і благаючим поглядом подивилась на свою наставницю. – Що ми накоїли?
– Ми нічого не скоїли, блакитносвітла. – заспокоювала жінка.
– Де мій брат? – Луна подивилась на головного серед магів. – Негайно відведіть мене до Арфіра!
– Не треба цього робити, блакитносвітла. Спершу ви повинні перевдягнутись. – продовжувала заперечувати Ллея, усіма способами затримуючи свою жрицю, яка щойно отримала сили. – Вам треба дочекатись завершення ходу денного та нічного сонця. Не можна ризикувати вами, блакитносвітла!
– Темніану загрожує Смерть. – повторювала Луна слова Тіней.
Вона повинна була позбутися того тяготливого почуття закоханності, яке було примарною дією магії Злиття, та нічого не зникло. Поглянувши на запястя своєї лівої руки, верховна жриця похитнулась. Лінія залишена на шкірі почорніла і віддавала імпульси болю по руці в самісеньке серце.
– Чому магія Злиття не зникла?
– Нам це невідомо. – тихо відповіла Ллея, переглянувшись з іншими вищими жрицями та старшими магами. – Тому стародавня магія заборонена і забута, тому що вона непередбачувана.
– Мені потрібно побачитись з кронпринцами! – ствердно відказала Луна і відчувши полегшення від болю, щойно Тіні огорнули її в свої обійми, зробила крок до виходу.

Шановні читачі! Дякую усім і кожному, що дочекались)))

Історія перебуває на повязанні світу з іншою історією "Академія ЯС", буду рада бачити Вас там )))