Слово темряви - Наталія Савінова (SiN eVa)

Вже за півгодини повертаючись зі своїх покоїв до тронної зали, Луна помітила, що у коридорі були відсутні охоронці. Вона подивилась на Червоного сліпця, а потім і на Альту, зрозумівши, що не лише вона помітила такі незвичні зміни. Спускаючись широкими марвуровими сходами, за їх спинами почулись голоси, а вже внизу на них чекали четверо чоловіків. Чоловіки виглядали міцними, попри вільні плащі, які приховували їх фігури. Обличчя незнайомців були сховані за масками, залишаючи відкритими лише скажені очі з відблиском зелені.
– Відступники. – Червоний сліпець витяг свого короткого меча і прокрутив його в руці, – Це пастка! – він віддав Альті кинжал і озирнувся назад. 
Відходити було нікуди. З кожного боку на них чекало по четверо Відступників, що не мали бажання повертатися з пустими руками. А прийшли вони саме за світлою принцесою, яка сама дозволила втрапити в сплановане викрадення. Червоний сліпець прораховував усі варіанти перебігу бійки, що станеться будь-якої миті. Він знав, що впорається з першою четвіркою за кілька хвилин, та ці кілька хвилин можуть коштувати світлій принцесі та її служниці життя. Хоча світла була занадто цінною для викрадачів, тому залишалось лише життя дівчини, яка впала йому в душу.
– Я Червоний сліпець! – назвався чоловік, знаючи що його імя має значення для багатьох, навіть поза межами темної імперії.
– Ми прийшли за світлою жрицею. – констатував один з першої четвірки.
– Не всі з вас повернуться живими! – попередив Червоний сліпець.
– Ми готові до цього.
Луна притислась спиною до стіни, відчуваючи, що страх переважає над нею і бере під свій сліпий контроль. Вона не могла допомогти в битві і знала, що може стати завадою та все ж готувалася до опору. Альта сміливо закривала світлу принцесу своїм тілом, з силою стискаючи кинжал, яким вона неодмінно зможе скористатись.
– Йдемо напролом. – тихо повідомив Червоний сліпець і перестрибнувши кілька сходинок, першим напав на четвірку, що чекала на них внизу. – Біжіть! – наказав він, блискавичним рухом перерізавши горло другому з четвірки.
Першого він відштовхнув сильним ударом ноги у живіт. Третій виявився ловкішим за перших двох і встиг кілька разів замахнутись своїм мечем, та впав на підлогу, заливаючись багряним витіком крови з його живота. Поки Червоний сліпець продовжував схрещувати мечі з двома іншими нападниками, Альта схопила світлу принцесу за руку і потягнула за собою вниз.
Дівчата швидко збігли сходинами, оминаючи поки що живих і рухомих чоловіків та перестрибуючи через скривавлені тіла перших двох загиблих. За ними так само швидко збігли інши четверо нападників, не бажаючи випускати здобич зі своєї пастки. Червоний сліпець миттєво відреагував на них, спритно прокрутившись на місці, і заціпивши одного з нової четвірки вправним ударом меча.

Шановні читачі!

Мені та моїм Музам буде дуже приємно почути від Вас кілька слів про цю історію та стиль її написання.