Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність - Ганна Корт

— Я думаю ми поквапилися з весіллям, — сказали ми одночасно. 

Я спробувала посміхнутися, але посмішка вийшла кривою. Очі наповнилися водою. 

— Може нам узагалі не варто було, — мій голос ламається. Я ледь стримуюся, щоб не розревітись. 

— Пробач я... 

— Ти уже зробив усе що міг. 

Ну от чому все так!? 

Чому щойно ти повіриш в щастя, як воно зникає залишаючи по собі скло об яке ти ранишся через необачність. 

Зачиняюся у спальні й тихо плачу.  Для себе я все вирішила. Я не буду тягарем! Всю ніч я не спала, а пакувала свої й сина речі. А на ранок поки чоловік ще спав покинула квартиру. 

Здавалося б такі дрібниці! Але біль від них був нестерпним ниючим і пекучим.