Російські вірші - Леонід Іванович Глібов

p17" style="">(Во время обеда в день закрытия Черниговской выставки 2 октября 1883 года)

 

 

Собрался ныне местный люд,

Поклонники идей реальных,

Чтоб для поддержки чувств похвальных

Поесть отлично вкусных блюд.

На родине, достойно чтимой,

Немало тостов пролилось,

Но в этот день мне не пришлось

Поднять бокал в среде любимой.

А им бы выразил мой стих,

Что с выставкой открылась тайна:

Живет и трудится Украйна

Не для вареников одних.

В виду щедрот родной натуры

Я восхвалил труды людей

И дома выпил без гостей

За благоденствие культуры.

 

«Alma mater благодатная…»

 

 

Alma mater благодатная

В даль туманную глядит,

Русь родная, необъятная

Жизнью полною кипит.

В тундрах севера холодного

И у южных берегов,

От востока инородного

И до западных концов -

Всюду помнят мать любимую

Благодарные сыны,

Веселят достойно-чтимую

И над берегом Десны.

Миру русскому широкому

Наш восторженный привет!

Брату близкому, далекому,

Доброй жизни много лет!

 

1880

 

ДУША МОЛОДАЯ

 

(Басенка для детей)

 

 

В долине далекой

Любимого края

Росла одиноко

Душа молодая.

Счастливая Доля

Цветы собирала,

Веселая Воля

Венки ей сплетала;

Дыханием розы

Резвушку лаская,

Дарила ей грезы

Весна золотая.

И, песням внимая

Поэзии нежной,

Душа молодая

Жила безмятежно.

И были ей чужды

Печали мирские,

И слезы, и нужды,

И козни людские.

Но Глупость явилась,

Шалунья пустая,

И в мудрость пустилась,

Без толку болтая:

«Послушай ты, душка,

Жизнь в этой долине -

Пустая игрушка

В душистой пустыне.

Налево, направо,

Сказать для примера,

Дистанция, право,

Большого размера.

Широкая воля,

Амуры, сильфиды,

Житейского поля

Отличные виды…»

Лаская жилицу

Счастливого края,

Плетет небылицу

Мечта удалая:

«За дальней горою -

Сады золотые,

С жемчужной росою

Цветы дорогие.

Там что-то иное,

Там лучшее что-то,

Совсем не такое,

Как наше болото.

Там будут встречаться

Новинки с тобою,

Ты будешь смеяться

Над глушью родною…»

В душе отозвалась

Беседа такая,-

Скучна показалась

Долина родная;

Прискучили ласки

Отчизны счастливой,

Понравились сказки

Мечты прихотливой,

И вот закружилась

Душа молодая

И в даль устремилась

От милого края.

С напрасной заботой

С тех пор на чужбине

Все ищет чего-то,

Не сыщет доныне;

А то, что так мило

Когда-то бывало,

Ее позабыло,

Любить перестало.

И нет бесталанной

Душе утешенья,

Ни жизни желанной,

Ни силы забвенья.

О прошлом вздыхая,

Тоску она прячет

И, молча страдая,

Украдкою плачет...

 

 

* * *

 

Счастливые детки

Житья молодого,

Зеленые ветки

Восторга былого.

С вниманьем прочтите

Вы эту былину

И свято любите

Родную долину.

Убитая мукой

Вне милого края,

Пусть будет наукой

«Душа молодая».

Отбросьте вы розы

Обманчивых сказок,

Чтоб жгучие слезы

Не портили глазок;

Чтоб ярко светилась

Заря золотая,

Чтоб вами гордилась

Долина родная;

Чтоб лучшие силы

Вам дали дорогу,

Чтоб были вы милы

И людям, и богу.

 

[1883]

 

 

 

 

_____________

ПРИМІТКИ

 

 

Перші спроби Л. Глібова в російському віршуванні відносяться ще до 1841 р. Вони до нас не дійшли. Вірші 1845-1846 років були видані окремою збіркою під назвою «Стихотворения Леонида Глебова» в Полтаві в 1847 р. До неї було включено п’ятдесят віршів, написаних поетом під час перебування в гімназії і позначених очевидним впливом Пушкіна, Лєрмонтова, Жуковського, Кольцова, представників російської романтичної поезії першої половини XIX ст. Виразно помітна тут стилізація в дусі російської народної пісні.

Після видання збірки 1847 р. і досить тривалої перерви Л. Глібов продовжує друкувати російські поетичні твори з 1861 до 1863 рр. у «Черниговском листке». Після закриття «Черниговского листка» в 1863 р. Л. Глібов пише кілька поезій, які в 1867 р. безуспішно намагається видати окремою книжечкою.

В 1876-1883 рр. поет публікує сім невеличких книжок «метеликів», в яких вміщує сатиричні вірші на місцеві чернігівські теми («Красный мотылек», «Удод», «Говорун», «Дуля», «Раек», «Черниговская злоба дня», «На елку городских выборов»).

Значна кількість російських віршів Л. Глібова вперше була опублікована в другому томі двотомного повного ювілейного видання «Творів», що вийшло у 1927 р. в Державному видавництві України.

Зважаючи на специфіку нашого видання і на те, що багато російських творів має учнівський наслідувальний характер і зберегли на сьогодні тільки історико-літературне значення, ми подаємо лише кращі зразки російської лірики та сатири Л. Глібова.

 

 

 

Вірш присвячений невідомій особі. Пізніше, в 1863 р., в «Черниговском листке» був надрукований вірш «Встреча», присвячений їй же.

 

 

 

Написаний в день закриття Чернігівської виставки, на урочисту частину якого письменник не встиг з’явитися.

 

 

 

_______________

 

 

 

 

 

Леонід Іванович Глібов

 

РОСІЙСЬКІ ВІРШІ

 

 

324

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Леонід Глібов. Байки і вірші. Київ, видавництво«Радянський письменник», 1959

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

 

© Оцифрування, вичитування, правка, форматування і