Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Северин Наливайко - Черкасенко Спиридон
Читаємо онлайн Северин Наливайко - Черкасенко Спиридон
воістину єсм аз...
Наливайко (регоче).
Продав?..
Дрига
Еге ж... кхи... яко Юда древле... той...
За тридцять...
Наливайко
Так?..
(до Пазини)
І з ними мріяв я
Козацьку правду боронити, дурень!..
Тож пропади, нікчемне падло, й ти!
(Бистро вихоплює шаблю й перед отетерілими кварцяниками пронизує нею попа. Він падає в корчах).
Візьми — поки що непотрібна вже!
(Передає шаблю старшому. Той приймає її й дає знак воякам. Вони оточують гетьмана довкола).
Прощай, Пазино! Не привів Господь
Святого діла доконати нам,
Та не журись: іще не раз із степу
Повіє буйний вітер на магнатів,
Не одного ще бідная голота
Гетьмана вродить Наливайка — їм
На страх і на загибель!.. Прощавай!..
Його виводять, Касильда падає непритомна.
Пазина
(стоїть, закам'янівши на місці і дивлячись йому услід, шепоче побілілими устами).
Не одного... Але... коли?.. коли?..
(Нахиляється над донькою).
Ужгород
1928
Наливайко (регоче).
Продав?..
Дрига
Еге ж... кхи... яко Юда древле... той...
За тридцять...
Наливайко
Так?..
(до Пазини)
І з ними мріяв я
Козацьку правду боронити, дурень!..
Тож пропади, нікчемне падло, й ти!
(Бистро вихоплює шаблю й перед отетерілими кварцяниками пронизує нею попа. Він падає в корчах).
Візьми — поки що непотрібна вже!
(Передає шаблю старшому. Той приймає її й дає знак воякам. Вони оточують гетьмана довкола).
Прощай, Пазино! Не привів Господь
Святого діла доконати нам,
Та не журись: іще не раз із степу
Повіє буйний вітер на магнатів,
Не одного ще бідная голота
Гетьмана вродить Наливайка — їм
На страх і на загибель!.. Прощавай!..
Його виводять, Касильда падає непритомна.
Пазина
(стоїть, закам'янівши на місці і дивлячись йому услід, шепоче побілілими устами).
Не одного... Але... коли?.. коли?..
(Нахиляється над донькою).
Ужгород
1928
Відгуки про книгу Северин Наливайко - Черкасенко Спиридон (0)