Нові коментарі

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг

15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою

3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Осінь - Павлюк Ігор

Читаємо онлайн Осінь - Павлюк Ігор
Осінь не приходить несподівано,
Хоч раніше від своєї мами
Помирають яблука, незірвані
Вітром, чи руками, чи устами.
Осінь лист сама собі відписує
Кров'ю верб лелековими перами.
А дими вітчизни бродять лисами —
То ворожить Гоголь над паперами.
На воді тремтить-тремтить і світиться
Кольорова тінь від злого Місяця.
Знаю, все одно старому світові:
Люд від щастя, чи від болю біситься.
Пастухи сердечно палять золото.
Пустки-гнізда мокнуть під туманами.
Осінь також має свою молодість.
Весни теж старіють некоханими.
Все одно — у вирій чи із вирію…
Ця Земля також летить гніздитися.
Хтось її назад для себе вимріє.
Якщо ні — вона не схоче снитися.
Осінь все прощає, не прощаючись.
Учить справедливості і спокою.
В неї очі поводирсько-чайчині.
Вона дружить з нашою епохою.
Хоч раніше від своєї мами
Помирають яблука, незірвані
Вітром, чи руками, чи устами.
Осінь лист сама собі відписує
Кров'ю верб лелековими перами.
А дими вітчизни бродять лисами —
То ворожить Гоголь над паперами.
На воді тремтить-тремтить і світиться
Кольорова тінь від злого Місяця.
Знаю, все одно старому світові:
Люд від щастя, чи від болю біситься.
Пастухи сердечно палять золото.
Пустки-гнізда мокнуть під туманами.
Осінь також має свою молодість.
Весни теж старіють некоханими.
Все одно — у вирій чи із вирію…
Ця Земля також летить гніздитися.
Хтось її назад для себе вимріє.
Якщо ні — вона не схоче снитися.
Осінь все прощає, не прощаючись.
Учить справедливості і спокою.
В неї очі поводирсько-чайчині.
Вона дружить з нашою епохою.
Відгуки про книгу Осінь - Павлюк Ігор (0)