Нові коментарі

2 липня 2025 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра

2 липня 2025 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

1 липня 2025 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Прийшов до саду, де був хлопчиком - Свідзінський Володимир

Аннотація до бестселера - Прийшов до саду, де був хлопчиком - Свідзінський Володимир
Всі твори автора ⟹ Свідзінський Володимир
Всі твори автора ⟹ Свідзінський Володимир
Читаємо онлайн Прийшов до саду, де був хлопчиком - Свідзінський Володимир
Прийшов до саду, де був хлопчиком.
В паморозній тиші вечора
Усі дерева сколихнулися.
— Де ти так довго-довго був?
Либонь, усі світи обійшов,
Обтрусив золоту яблуню,
Пив воду з лиця місяця,
Здобув уламок веселки?
Я став, відказую тихо:
— Золотих яблук не рвав,
З криниці неба не пив води,
До веселки ані дойнявся. —
Усі дерева посмутилися.
Коли паморозь — сад глибокий,
В саду світліє вікно.
Увійшов я — там дід замшілий,
На чугаїні червоні вуса,
Під чобітьми мокрявий слід.
Я ліг на тапчан рипливий,
На ньому рядно у смужках,
Тільки синя притьмарилася,
За довгі літа намеркла.
Розпочинає замшілий дід:
— Що був собі хлопчик малий,
Та пішов у далекий світ,
А горбата за ним услід…
Тріщить у грубці солома.
Смертний сон облягає вії,
Як той іній навислу стріху.
В паморозній тиші вечора
Усі дерева сколихнулися.
— Де ти так довго-довго був?
Либонь, усі світи обійшов,
Обтрусив золоту яблуню,
Пив воду з лиця місяця,
Здобув уламок веселки?
Я став, відказую тихо:
— Золотих яблук не рвав,
З криниці неба не пив води,
До веселки ані дойнявся. —
Усі дерева посмутилися.
Коли паморозь — сад глибокий,
В саду світліє вікно.
Увійшов я — там дід замшілий,
На чугаїні червоні вуса,
Під чобітьми мокрявий слід.
Я ліг на тапчан рипливий,
На ньому рядно у смужках,
Тільки синя притьмарилася,
За довгі літа намеркла.
Розпочинає замшілий дід:
— Що був собі хлопчик малий,
Та пішов у далекий світ,
А горбата за ним услід…
Тріщить у грубці солома.
Смертний сон облягає вії,
Як той іній навислу стріху.
Відгуки про книгу Прийшов до саду, де був хлопчиком - Свідзінський Володимир (0)