Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Мати - Черняхівська Вероніка
Читаємо онлайн Мати - Черняхівська Вероніка
Сіра ти сіра. Темна. Розхристана. Сльози не перли – рубіни кривавії.
Усмішка стомлена. Жалем повитая. Очи – ласкаві.
Слава зів’яла. Сіре мовчання. Таємне. Сміху не чути. Темно.
Діти, ой діти. Темні, замучені. Душі безкрилі – отрутою знаджені.
Погляди хворі. Скуті самітністю. Плечі обтяжені.
Люто-скажені соняшну радість убили…
Млисто. Темно, похило.
Мати, ой мати! Теми, безсила… Помацки діти голодні блукають.
Руки криваві їх. Ноги поранені. Раю шукають…
Їх колисаєш прозорою ласкою —
Тихою казкою.
Усмішка стомлена. Жалем повитая. Очи – ласкаві.
Слава зів’яла. Сіре мовчання. Таємне. Сміху не чути. Темно.
Діти, ой діти. Темні, замучені. Душі безкрилі – отрутою знаджені.
Погляди хворі. Скуті самітністю. Плечі обтяжені.
Люто-скажені соняшну радість убили…
Млисто. Темно, похило.
Мати, ой мати! Теми, безсила… Помацки діти голодні блукають.
Руки криваві їх. Ноги поранені. Раю шукають…
Їх колисаєш прозорою ласкою —
Тихою казкою.
Відгуки про книгу Мати - Черняхівська Вероніка (0)