Нові коментарі
                        
                         
		
			2 липня 2025 12:13
		
	
			Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
		
		Я не вірю у казки - Лада Астра		
	 
		
			2 липня 2025 12:02
		
	
			Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
		
		Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)		
	 
		
			1 липня 2025 18:32
		
	
			Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
		
		Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)		
	 
		
			21 березня 2025 17:30
		
	
			 Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
		
		Сила волі - Келлі Макгонігал		
	 
		
			23 лютого 2025 15:54
		
	
			«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
		
		Доктор Сон - Стівен Кінг		
	Мати - Черняхівська Вероніка
 
            
        Читаємо онлайн Мати - Черняхівська Вероніка
    
    
    Сіра ти сіра. Темна. Розхристана. Сльози не перли – рубіни кривавії.
Усмішка стомлена. Жалем повитая. Очи – ласкаві.
Слава зів’яла. Сіре мовчання. Таємне. Сміху не чути. Темно.
Діти, ой діти. Темні, замучені. Душі безкрилі – отрутою знаджені.
Погляди хворі. Скуті самітністю. Плечі обтяжені.
Люто-скажені соняшну радість убили…
Млисто. Темно, похило.
Мати, ой мати! Теми, безсила… Помацки діти голодні блукають.
Руки криваві їх. Ноги поранені. Раю шукають…
Їх колисаєш прозорою ласкою —
Тихою казкою.
 
    
    
        
    
    Усмішка стомлена. Жалем повитая. Очи – ласкаві.
Слава зів’яла. Сіре мовчання. Таємне. Сміху не чути. Темно.
Діти, ой діти. Темні, замучені. Душі безкрилі – отрутою знаджені.
Погляди хворі. Скуті самітністю. Плечі обтяжені.
Люто-скажені соняшну радість убили…
Млисто. Темно, похило.
Мати, ой мати! Теми, безсила… Помацки діти голодні блукають.
Руки криваві їх. Ноги поранені. Раю шукають…
Їх колисаєш прозорою ласкою —
Тихою казкою.
            Відгуки про книгу Мати - Черняхівська Вероніка (0)