Спориші - Хращевська Інна

Я б пішла до тебе споришами,
Якби ти покликав, я б пішла.
Ще не вмерла ніжність поміж нами.
Тільки зморшок збільшало в чола.

Я б пішла до тебе хоч босОніж,
І простоволосою б пішла...
І туди, де той скінчиться спориш,
Де суха розтріскана земля.

І туди, де вічні заметілі,
Лід блакитний, квіти не цвітуть.
Там, де небо й обрій білі— білі.
Я б пішла. Зібралась би, як ртуть.

І тобі світилась би здалека
Вогником із спокою й тепла.
І нема різниці, лід чи спека,
Все одно б щасливою була.