Обдарована Бузина - Гришко Петро

Зненацька розходилась Бузина:
— Нехай усяк віднині зна,
Що маю хист я музикальний!
Ні Паганіні геніальний,
Ні твори Глінки, ні Шопена
Не прозвучать як слід без мене...
Пріоритет за мною — й край!..

— У чім причина? — здивувався гай. —
Мовчала ж досі Бузина...
А Дуб сказав: — Причина тут ясна:
Пастух нагнув учора Бузинову гілку
І вирізав собі свистілку.
А Бузина, почувши свист,
Взялася вихвалять свій хист.