Нові коментарі

15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою

3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Амулет - Твердохліб Сидір

Читаємо онлайн Амулет - Твердохліб Сидір
Друже! Бачиш образок на стіні?
На картині малій в чорних рамах
Захід сонця між дерева лісні
Багряніє, снуєсь в темних плямах,
Кругом сніг розсипаєсь на пні,
На снігу тім скривавлені плями…
Глухий біль давить груди мені,
Як дивлюся на те вечорами…
Ту картину малу в чорній рамі
Прибивала над ліжком мені
Рука друга, що вже рік лежить в ямі.
Тямлю, як чоловік той вмирав —
Жива кров з таких споминів кане!
Є хвилини в життю… Хто їх знав —
Той сумний цілий вік свій остане…
Проминуло. Тільки ще на стіні,
На картині оцій в чорних рамах
Захід сонця між дерева лісні
Багряніє, снуєсь в темних плямах…
Тільки ще сипле сніг й усі пні
Обсипає — кервою… сціпами…
Проминуло!.. Тільки думи смутні,
Амулет сей остав поміж нами!..
***
Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.
На картині малій в чорних рамах
Захід сонця між дерева лісні
Багряніє, снуєсь в темних плямах,
Кругом сніг розсипаєсь на пні,
На снігу тім скривавлені плями…
Глухий біль давить груди мені,
Як дивлюся на те вечорами…
Ту картину малу в чорній рамі
Прибивала над ліжком мені
Рука друга, що вже рік лежить в ямі.
Тямлю, як чоловік той вмирав —
Жива кров з таких споминів кане!
Є хвилини в життю… Хто їх знав —
Той сумний цілий вік свій остане…
Проминуло. Тільки ще на стіні,
На картині оцій в чорних рамах
Захід сонця між дерева лісні
Багряніє, снуєсь в темних плямах…
Тільки ще сипле сніг й усі пні
Обсипає — кервою… сціпами…
Проминуло!.. Тільки думи смутні,
Амулет сей остав поміж нами!..
***
Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.
Відгуки про книгу Амулет - Твердохліб Сидір (0)