Нові коментарі

2 липня 2025 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра

2 липня 2025 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

1 липня 2025 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Коли світало - Сосюра Володимир

Читаємо онлайн Коли світало - Сосюра Володимир
Балада
Вони його спіймали край вокзалу
і кинули, безсилого од ран,
в глухий підвал... Водою і металом,
як люті пси, вони його терзали,
а він мовчав, маленький партизан.
Вони по нім підборами гриміли,
мов крізь туман, звучав глузливий сміх...
І як його не мучили, не били, —
він повен був для них страшної сили,
не видав він товаришів своїх.
Минала ніч, пливли години хмурі,
а він в кутку скривавлений стогнав,
пригадуючи дні свої безжурі...
"Прощай, Вітчизно!.." на холоднім мурі
він перед смертю кров'ю написав.
І бачив він в останнюю хвилину,
коли спиняло серце кволий біг,
усю в квітках щасливу Батьківщину
і радісних ровесників своїх...
Вони з книжками йдуть до школи тої,
де вчився й він, і чутно їхній спів,
що у садах віддзвонює луною...
Їх школа жде привітно під горою,
Своє життя за них він положив.
Помер маленький... Почало світати...
Він, як живий, біля стіни лежав...
Йому на грудях рук не склала мати.
Лиш сонця промінь крізь залізні ґрати
на мертвий пальчик, як сльоза, упав.
1948
Вони його спіймали край вокзалу
і кинули, безсилого од ран,
в глухий підвал... Водою і металом,
як люті пси, вони його терзали,
а він мовчав, маленький партизан.
Вони по нім підборами гриміли,
мов крізь туман, звучав глузливий сміх...
І як його не мучили, не били, —
він повен був для них страшної сили,
не видав він товаришів своїх.
Минала ніч, пливли години хмурі,
а він в кутку скривавлений стогнав,
пригадуючи дні свої безжурі...
"Прощай, Вітчизно!.." на холоднім мурі
він перед смертю кров'ю написав.
І бачив він в останнюю хвилину,
коли спиняло серце кволий біг,
усю в квітках щасливу Батьківщину
і радісних ровесників своїх...
Вони з книжками йдуть до школи тої,
де вчився й він, і чутно їхній спів,
що у садах віддзвонює луною...
Їх школа жде привітно під горою,
Своє життя за них він положив.
Помер маленький... Почало світати...
Він, як живий, біля стіни лежав...
Йому на грудях рук не склала мати.
Лиш сонця промінь крізь залізні ґрати
на мертвий пальчик, як сльоза, упав.
1948
Відгуки про книгу Коли світало - Сосюра Володимир (0)