Нові коментарі

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг

15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою

3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Я більше тебе не покличу в діброви Едему - Степовичка Леся

Аннотація до бестселера - Я більше тебе не покличу в діброви Едему - Степовичка Леся
Всі твори автора ⟹ Степовичка Леся
Всі твори автора ⟹ Степовичка Леся
Читаємо онлайн Я більше тебе не покличу в діброви Едему - Степовичка Леся
Я більше тебе не покличу в діброви Едему,
де так нас чекли посестри мої безкорисні —
Надія і Ніжність тремтлива столи застеляли,
а ложе ладнали — Жага й неземна Насолода.
Казали мені — ти приходь з ним по зорі вечірній,
уроча вечеря стоїть на тонкій скатертині,
і чаша труй-зілля, що втому вгамовує денну,
вам серце зворушить, і мужності дасть, і наснаги…
Хоч мить, а в раю, хто із смертних собі в тім відмовить?
Стояв остовпілий, ні кроку ступити не в змозі,
Лиш блиснули очі, й чоло твоє божисте зблідло,
Та торбу свою полотняну тримав наготові.
Чому ж зволікав ти, розгублений мій пілігріме,
на прощу до кого рушаєш, мандрівнику бідний?..
Ворота зачинено. В рай не запрошують двічі.
Іди собі, старче, ціпок не зламай по дорозі.
де так нас чекли посестри мої безкорисні —
Надія і Ніжність тремтлива столи застеляли,
а ложе ладнали — Жага й неземна Насолода.
Казали мені — ти приходь з ним по зорі вечірній,
уроча вечеря стоїть на тонкій скатертині,
і чаша труй-зілля, що втому вгамовує денну,
вам серце зворушить, і мужності дасть, і наснаги…
Хоч мить, а в раю, хто із смертних собі в тім відмовить?
Стояв остовпілий, ні кроку ступити не в змозі,
Лиш блиснули очі, й чоло твоє божисте зблідло,
Та торбу свою полотняну тримав наготові.
Чому ж зволікав ти, розгублений мій пілігріме,
на прощу до кого рушаєш, мандрівнику бідний?..
Ворота зачинено. В рай не запрошують двічі.
Іди собі, старче, ціпок не зламай по дорозі.
Відгуки про книгу Я більше тебе не покличу в діброви Едему - Степовичка Леся (0)