Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Елегія на березі Дніпра - Підпалий Володимир
Аннотація до бестселера - Елегія на березі Дніпра - Підпалий Володимир
Всі твори автора ⟹ Підпалий Володимир
Всі твори автора ⟹ Підпалий Володимир
Книга "Елегія на березі Дніпра" від автора Володимира Підпалого - це вражаючий роман, який розповідає про долю та страждання людей під час найбільш трагічних періодів історії України. Ця захоплююча оповідь заснована на реальних подіях та переживаннях персонажів, які опиняються в об'єктиві великих суспільних змін.
Розташована в атмосфері постатейній часів, книга допомагає читачеві проникнутися духом того періоду, відчути біль та радість, стурбованість і надію, які переплітають життя героїв. Володимир Підпалий майстерно відтворює деталі життя та атмосферу тогочасної України, роблячи книгу неперевершеним свідченням про важливі історичні події та долі звичайних людей.
"Елегія на березі Дніпра" - це не просто роман, це твір, що запрошує читача відчути велич та красу України, а також зрозуміти, як важливо зберігати спогади про минуле для майбутнього покоління.
Читаємо онлайн Елегія на березі Дніпра - Підпалий Володимир
Перепочить присіли ми...
Вода
під кручею, немов крізь сон, стогнала,
відхлинуть поспішаючи...
Руда
від глини хвиля хвилю переймала,
зливалась і темніла вдалині,
на бистрині холодній пропадала...
Тоді ото й подумалось мені
про те, які страшні буття закони:
жив чи не жив — спливли за днями дні
і загубилися на видноколі.
Чи не тому людина як бджола,
одне скінчивши, інше починає:
від нас нащадків захова імла,
та від нащадків нас не заховає!..
— Засиділись, філософи!..
Пора —
хай спочиває той, хто вмерти має!..
І969
Вода
під кручею, немов крізь сон, стогнала,
відхлинуть поспішаючи...
Руда
від глини хвиля хвилю переймала,
зливалась і темніла вдалині,
на бистрині холодній пропадала...
Тоді ото й подумалось мені
про те, які страшні буття закони:
жив чи не жив — спливли за днями дні
і загубилися на видноколі.
Чи не тому людина як бджола,
одне скінчивши, інше починає:
від нас нащадків захова імла,
та від нащадків нас не заховає!..
— Засиділись, філософи!..
Пора —
хай спочиває той, хто вмерти має!..
І969
Відгуки про книгу Елегія на березі Дніпра - Підпалий Володимир (0)
