Мазур на сповіді - Руданський Степан

Сповідав ксьондз молодий
Мазура старого.
"Що ж,— питає,— чуєш ти
За собою злого?"

"А нічого!.. Та і що ж
Злого чути маю?
Чи в костьолі коли був?
Чи коршму минаю?

Слава богу, господь крив:
Того не бувало…"
"Ах ти, грішнику такий!
Чи ж того ще мало?

А ще більше? Може, й звів
Чужую дитинку?"
"Хотів тілько — та куди!
Не твоїх літ, синку!.."

Підірвався з місця ксьондз
Та хвать за чуприну!
Та як його розмахав —
Аж насередину!

А той чуба загорнув.
"Правда,— каже,— люди.
Хто із блазнями зайде,
То й сам блазнем буде!"