Щоденне - Цілик Ірина

Зима притирається цукром
до чорного.
Усі поспішають спалити свої негативи…

*

Шнурки набухають:
вони спілкувались зі снігом.
Тепер мене більше…

*

Простужена вулиця — небезпечна…
Її собутильник — вітер
облапошив
безшапні вуха…

*

Вітрина з різдвяними пряниками —
колекціонерка:
вона консервує мільйони
дитячих відбитків пальців
і поглядів…

*

Тикають небу
обрубки льодин
його відображення:
останній шанс
побрататися перед смертю…

*

Похмілля безрадісне
для ялинки на смітнику…
Мацають сліпо сніг
королеви балів…

*

Скляними венами
тріснули оплески
вуличному театрові…
Світ в антрактах
лікується підтекстами
лицедія…