Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Пійманий Сковорода - Малкович Іван
Аннотація до бестселера - Пійманий Сковорода - Малкович Іван
Всі твори автора ⟹ Малкович Іван
Всі твори автора ⟹ Малкович Іван
"Пійманий Сковорода" Івана Малковича - це захоплива історична драма про життя видатного українського філософа Григорія Сковороди. Книга розповідає про його пригоди, випробування та духовні пошуки в епоху складних історичних подій.
У цій книзі читач зустріне із Григорієм Сковородою як з глибоким філософом, мудрим вчителем, але й як індивідуалістом, який відмовився від майже всього для того, щоб слідувати своїй правді.
Автор підносить унікальний погляд на події та персонажів того часу, пропонуючи читачу нові роздуми над життям і долею.
"Пійманий Сковорода" - це книга, яка змусить читача переосмислити значення свободи, духовності та пошуку власного шляху в житті.
Читаємо онлайн Пійманий Сковорода - Малкович Іван
Блудний Сковорода
з паличкою в руці
селами загляда,
списує папірці.
В череві — хлюпа бурда,
в помислах — Рим,
печений Сковорода
піччю Єкатерин.
Куди, Грицьку, ідеш —
в народ стежка твоя?
Що ти йому несеш —
"Басні харковскія"?..
Роздвоєний Сковорода
в рідне забрів село,
віршу розповіда,
душі козачкам звело:
"Буцімто й босий Гриць,
а царської мови доп’яв,
по-царськи язик ворушивсь,
як віршу казав.
Не те, що наші пісні —
мовою прості, як ми…"
Йде Сковорода, рясні
тягнуть від Січі дими…
Дорога
його
гойда,
підіймається
сак…
Тішиться Сковорода:
думає, що гамак.
з паличкою в руці
селами загляда,
списує папірці.
В череві — хлюпа бурда,
в помислах — Рим,
печений Сковорода
піччю Єкатерин.
Куди, Грицьку, ідеш —
в народ стежка твоя?
Що ти йому несеш —
"Басні харковскія"?..
Роздвоєний Сковорода
в рідне забрів село,
віршу розповіда,
душі козачкам звело:
"Буцімто й босий Гриць,
а царської мови доп’яв,
по-царськи язик ворушивсь,
як віршу казав.
Не те, що наші пісні —
мовою прості, як ми…"
Йде Сковорода, рясні
тягнуть від Січі дими…
Дорога
його
гойда,
підіймається
сак…
Тішиться Сковорода:
думає, що гамак.
Відгуки про книгу Пійманий Сковорода - Малкович Іван (0)