Брехня - Макогон Дмитро
БРЕХНЯ
— Ти знов, Капцан, прийшов в брудній сорочці до школи?— звернувся учитель до хлопчини першого шкільного року, який вже третій тиждень не зміняв своєї сорочки.— Ти чому не вбрав чистої .сорочки сьогодні?
— Я не хочу!
— Чому не хочеш?
— Бо чиста сорочка скоро брукаєся, а мама відтак б'ють.
— То таки не хочеш перебратись?
— Ні!
— Прошу пана, його мама сьогодні так били, а він таки не хотів вбрати,— промовив один хлопець, сусід Капцана.
— Він бреше! — відозвався Капцан.
— Ні-ні, я не брешу. Пан казали, що брехати не можна. Я таки ВИДІВ! — боронився хлопець.
Учитель викликав Капцана насередину.
— Дивися, хлопче, в яких всі діти чистих сорочках. Ти лиш один між ними такий брудний. Тобі не сором?
— Ні!
— А як виглядає краще хлопець: в брудній чи в чистій сорочці?
— В чистій.
— А чого ж ти ходиш в брудній?
— Бо в брудній ліпше гратися.
— Ану слухай, хлопче! Завтра приїжджає до нас пан інспектор. Тобі небуде соромно, як він перший раз побачить тебе, і в брудній сорочці?
Хлопець надумувався.
— Правда, що ти завтра чистенько приберешся?
— Правда.
— Ну, побачимо, чи ти любиш правду. А ти знаєш, що брехати некрасно?
— Знаю.
На другий день прийшов Капцан в чистій сорочці до школи. Навіть вимив ноги і підперезався новим красним пояском. Учитель похвалив хлопця і почав науку. Капцан замість до книжки заодно глядів на шкільні двері. Кожної хвилі сподівався він, що двері відчиняться і до класу увійде інспектор. Учитель спостеріг, що хлопець страшно нетерпеливиться.
— Капцан, ти чому не уважаєш?
— А пан нащо брехали? — відповів на те обурений хлопчина.
— Коли я брехав?
— А вчора. Казали, що пан інспектор приїдуть, а їх нема.
— Не так! Пан інспектор мав приїхати, але, видно, щось йому сталося. Може, заслаб...
— Ади, пан знов брешуть! — прошепотів Капцан до свого товариша.
Аж тепер учитель зрозумів страшну свою похибку. Йому мимоволі прийшли на гадку слова. "Ах, коли б я умів сопілкою пастушою приманити вас назад!"
Приманити знову дитячі душі і розвіяти в них сумнів про правдомовність їхнього учителя.
