Нові коментарі

У середу у 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра

У середу у 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

У вівторок у 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Злива була у Ворохті давнього дня... - Герасим'юк Василь

Аннотація до бестселера - Злива була у Ворохті давнього дня... - Герасим'юк Василь
Всі твори автора ⟹ Герасим'юк Василь
Всі твори автора ⟹ Герасим'юк Василь
Читаємо онлайн Злива була у Ворохті давнього дня... - Герасим'юк Василь
Злива була у Ворохті давнього дня.
Пізні дощі гори товкли і місили.
Сивий гуцул просив над трупом коня:
"Боже, дай мені сили".
Ті, що і "Чічку"* читали, пиво пили.
Ті, що і "Чічку" читали, з дідом тужили.
Ті, що знали діда й коня, підійшли:
"Боже, дай йому сили".
Дід на землі лежав, когось проклинав.
Бог скосив обидвох, як трави й отави.
А той, хто знав бога й діда, не знав,
хто з них неправий.
Першим снігом запахло. Хвоя пливла.
Пізні дощі гори товкли і місили.
Смерть у Ворохті. Смерть додому вела.
Боже, дай мені сили.
Пізні дощі гори товкли і місили.
Сивий гуцул просив над трупом коня:
"Боже, дай мені сили".
Ті, що і "Чічку"* читали, пиво пили.
Ті, що і "Чічку" читали, з дідом тужили.
Ті, що знали діда й коня, підійшли:
"Боже, дай йому сили".
Дід на землі лежав, когось проклинав.
Бог скосив обидвох, як трави й отави.
А той, хто знав бога й діда, не знав,
хто з них неправий.
Першим снігом запахло. Хвоя пливла.
Пізні дощі гори товкли і місили.
Смерть у Ворохті. Смерть додому вела.
Боже, дай мені сили.
Відгуки про книгу Злива була у Ворохті давнього дня... - Герасим'юк Василь (0)