Нові коментарі

2 липня 2025 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра

2 липня 2025 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

1 липня 2025 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Заворожи мені, волхве!... - Костенко Ліна

Аннотація до бестселера - Заворожи мені, волхве!... - Костенко Ліна
Всі твори автора ⟹ Костенко Ліна
Всі твори автора ⟹ Костенко Ліна
Читаємо онлайн Заворожи мені, волхве!... - Костенко Ліна
* * *
"Заворожи мені, волхве!
Заворожи мені, волхве..."
Сидить по мавпі на зорях, на місяцях.
Респектабельні пілігрими
в комфортабельних "Волгах"
"ходять" по шевченківських місцях.
Вербують верби у монографії.
Вивчають біо— і гео-графію.
Полюють в полі на три тополі...
А цікаво, багато б із них потрафили
пройти шляхами його долі?
Давайте чесно,
не кнопки ж ми й не педалі.
Що писав би Шевченко
в тридцять третьому,
в тридцять сьомому роках?
Певно, побувавши в Косаралі,
побував би ще й на Соловках.
Загартований, заґратований,
прикиданий землею, снігами, кременем,
досі був би
реа
білі
тований.
Хоч посмертно, зате — своєвременно.
Звісило з трибуни блазенський ковпак
забрехуще слово.
Було так, було так, було так, було так...
А може, було інакше?
"Чуєш, батьку?
Чую, синку!.."
Пропадали ж люди ні за гріш.
Передсмертно лаявся Косинка.
Божеволів у тюрмі Куліш.
Курбас ліг у ту промерзлу землю!
Мовчимо.
Пнемося у багет.
Як мовчанням душу уяремлю,
то який же в біса я поет?!
"Заворожи мені, волхве!
Заворожи мені, волхве..."
Сидить по мавпі на зорях, на місяцях.
Респектабельні пілігрими
в комфортабельних "Волгах"
"ходять" по шевченківських місцях.
Вербують верби у монографії.
Вивчають біо— і гео-графію.
Полюють в полі на три тополі...
А цікаво, багато б із них потрафили
пройти шляхами його долі?
Давайте чесно,
не кнопки ж ми й не педалі.
Що писав би Шевченко
в тридцять третьому,
в тридцять сьомому роках?
Певно, побувавши в Косаралі,
побував би ще й на Соловках.
Загартований, заґратований,
прикиданий землею, снігами, кременем,
досі був би
реа
білі
тований.
Хоч посмертно, зате — своєвременно.
Звісило з трибуни блазенський ковпак
забрехуще слово.
Було так, було так, було так, було так...
А може, було інакше?
"Чуєш, батьку?
Чую, синку!.."
Пропадали ж люди ні за гріш.
Передсмертно лаявся Косинка.
Божеволів у тюрмі Куліш.
Курбас ліг у ту промерзлу землю!
Мовчимо.
Пнемося у багет.
Як мовчанням душу уяремлю,
то який же в біса я поет?!
Відгуки про книгу Заворожи мені, волхве!... - Костенко Ліна (0)