Вагітна від мільйонера-боса - Ekaterina
Алехандро провів мене кількома довгими коридорами, потім ми повернули ліворуч, і там був мій новий 3D-офіс.
«Заходьмо, ніхто не дивиться, я тобі допоможу з системою», — каже він мені.
Моє серце підскочило від радості.
Ми зайшли в офіс, і він пояснив мені деякі речі.
Через кілька годин.
Я вийшов з офісу зі змішаними емоціями. Я дивлюся на годинник, а це 7:00 ночі, я працював більше годин, але це не має значення, поки мені платять і доставляють. Важка відповідальність і хвилювання нашого таємного зв’язку перепліталися, створюючи відчуття очікування того, що мало статися. Я знав, що хоча наше життя було сповнене випробувань, разом ми могли протистояти будь-якому, навіть якщо це було таємно.
— Пані Валерія! — вигукує Алехандро, беручи мене під руку.
Алехандро нахилився й ніжно поцілував мене, поцілунок, сповнений обіцянок і бажань. Потім він обернувся, залишивши мене наодинці з моїми думками і прискореним биттям мого серця, думаючи, що залишить мене в спокої, але це було не так, він пішов за ключем від машини.
«Я їх знайшов», — каже він мені з пустотливою посмішкою.
— Нові ключі, так? — запитую його.
«Так, тепер ще одна зелена вантажівка, тонована, де нас ніхто не побачить», — шепоче він мені на вухо.
— Ти знаєш, як втекти! — вигукую я.
«З завтрашнього дня ти будеш носити ротну форму», — каже він мені.
«Добре», — кажу я йому, коли він бере мене за руку, ми вислизаємо та йдемо.
