Вагітна від мільйонера-боса - Ekaterina
Дні в лікарні пролетіли швидко, і незабаром настав час забирати наших малюків додому. Ми з Алехандро нервували, але також були схвильовані. Кожна деталь була підготовлена з любов’ю, і коли я пройшла через двері нашого будинку з дитиною на руках, я зрозуміла, що наше життя змінилося назавжди.
Наступні кілька місяців були сумішшю безсонних ночей, сміху, плачу та моментів абсолютного щастя. Ми з Алехандро підтримували одне одного, навчаючись разом бути батьками. Кожна усмішка наших малюків, кожне маленьке досягнення наповнювали нас невимовною любов'ю. І хоча були важкі часи, ми знали, що разом ми зможемо все подолати.
Вагітність була неймовірною подорожжю, повною випробувань і благословень. Але те, що поруч зі мною Алехандро ділився кожною миттю, все це того варте. Тепер, коли я спостерігав, як наші малюки чудово спокійно сплять, я знав, що ми готові зустрічати майбутнє разом, як сім’я.
Нарешті мене виписали, і я разом із чоловіком Алехандро поїхала до свого нового особняка. М’яке шепотіння немовлят наповнило кімнату, а я зручно сиділа в кріслі-гойдалці з Алехандро поруч зі мною. Ранкові промені проникали крізь вікно, освітлюючи простір заспокійливим теплом. Це був інтимний і прекрасний момент після місяців очікування та підготовки.
Я обережно тримала одну з наших трійнят на руках, ніжно притискаючи її до своїх грудей. Алехандро із захопленням і любов’ю спостерігав, як наші діти міцно захоплюються і починають годувати м’якими, ритмічними рухами смоктання.
«У тебе все чудово, кохана моя», — з усмішкою пробурмотів Алехандро, ніжно погладжуючи моє волосся.
Я посміхався, рівно гладячи голови наших дітей. - Дякую любов. Дивно, як це ще більше об’єднує нас.
Алехандро кивнув, його очі сяяли від хвилювання. — Так, кожен із цих моментів особливий. Я вже хочу бачити, як вони ростуть і знати, що ми разом міцна сім'я... ні з чим не порівняти -.
Через деякий час наш перший малюк Алехандро захотів їсти, мабуть він найбільше їде з усіх, першим народився, з батьком вирішили назвати його так само, як звали мого чоловіка. Мій малюк закінчив годувати, і я обережно поклала його собі на плече, щоб Алехандро міг тримати його, поки я готувалася до наступного. Наш син, мій маленький малюк Хав’єр, кожен унікальний і прекрасний по-своєму, поділяв непорушний зв’язок ще до свого народження.
