Як відьма на дієті сиділа - Лана Рей

Вранці я прокинулась о шостій годині. Швиденько вмилась та привела себе до ладу.

Навіть чаю не стала пити. Я скочила на мітлу і полетіла до своєї дуже розумної подруги, Ясміни, що викладала травологію у відьомській школі.

Вона точно має знати про те, що саме треба їсти, щоб швидко спалити зайві кілограми.

- Привіт, Хільдо! Чесно кажучи, не очікувала тебе так рано побачити... Щось сталося? - Схвильовано промовила Ясміна, впускаючи мене у свій дім.

- Привіт, подруго! Ще й як сталося... Мені терміново треба схуднути. Не хочу виглядати так, як моя бідолашна прабабця.

- Ти маєш на увазі ту, що на ступі літала?

- Так...

- Мені здається, що ти зовсім не товста, Хільдо.

- Що ти розумієш? Варто дати собі слабинку та не зреагувати вчасно і в перспективі - ступа! Рятуй, подружко! Порадь мені якусь ефективну дієту, - благально склавши руки, попросила я у Ясміни.

- Що ж тобі порадити? О, згадала! Знаю я одну дієву дієту. Якось мені треба було терміново схуднути перед весіллям моєї кузини... Тоді мені дуже допомогла ряска.

- Що?! Це якийсь жарт?

- Ніяких жартів. Я робила собі салати з ряски із зеленою цибулею і кропом. Через тиждень стала струнка, як берізка.

- Салат, значить...

- Так. Налови ряски, промий її добренько і додай туди зелену цибулю і кріп та заправ олією. Смак трохи незвичний, але краса потребує жертв.

Я подякувала своїй башковитій подрузі за пораду і рецепт чарівного салату і не гаючи часу, помчала на ставок ловити ту бісову ряску.

Дожилася... Ловлю ряску в ставку. Здавалося, що навіть бридкі жаби з мене сміялися.  Хоч би ніхто із знайомих не побачив.

Наловивши достатньо, я полетіла додому і відразу взялась готувати диво - салат, що допоможе мені швидко схуднути.

На щастя, зелена цибуля і кріп росли у мене на городі за будинком.

Я вже так зголодніла і стомилась, що ладна була з'їсти власного фамільяра, а не те, що салат з ряски.

Зачерпнувши ложкою зелену суміш, я спершу піднесла її до носа.

Фу! Краще б я цього не робила. Запах мені геть не сподобався.

Набравшись хоробрості, я скуштувала цю зелену диво - страву і відразу її виплюнула.

Як я не старалась, але не могла їсти цієї бісової ряски.

Ні! Так діло не піде! Треба шукати якусь іншу дієту. Необхідно подумати про те, до кого ще звернутись по допомогу.

З того горя, я випила м'ятного чаю  і лягла спати. Я почувалась дуже нещасною, злою і голодною.