Темрява для Шамана - Владислава Раф

– Тоді покладаюся на тебе, – я вдячно усміхнулася. – До речі, дякую за допомогу. І за порятунок дядька Томаса.

– Ти мені вже віддячила помстою Адаманті Рей та знищенням нашого зв’язку, – гмикнув чоловік. – Що ж, я відправлюсь до Араану одразу, щойно Рогнеда постане перед королівськими радниками та народом. Тоді в її особі та праві на трон не сумніватиметься ніхто, а Влас втратить усю владу. Бажаю нам більше не зустрічатися, шамане.

– Навзаєм, Селене, – промовила, спостерігаючи за зникненням демона.

– Що це щойно було?! – вражено прошепотів Берсерк, проводивши поглядом нашого гостя. – Як ти… коли… Якого біса, Скарлет?!

– Я просто посприяла тому, що давно повинно було статися, – знизала плечима, повертаючи увагу жорстокій битві вдалині. – Чи ти справді думав, що підпілля – єдиний наш козир у цій війні?

– Здуріти можна, – видихнув напарник, також поглянувши на поле бою. – Ти змогла послабити іннезьку армію, прибрати жадаючого влади регента та захистити нинішнього короля до його повноліття просто повернувши Її Величність Рогнеду Стану Радославу в потрібний момент.

– Ну, будьмо чесними, армію я не послабила – генерали й без нашого втручання могли затриматись. У інших чотирьох вже є стратегія, яка розрахована лише на присутні війська, хоча, можливо, вони чекають на підтримку резервних загонів під командуванням Межибора та Бразда. Сама ситуація зі шпигунами посприяла їхній відсутності. Мене не цікавить поразка чи перемога будь-якої з країн, я лише дію на власний розсуд, захищаючи маленького короля та мирних жителів обох держав. Можливо, ти не знав, але у «ока Аттен», зброї генералів, є й інший бік.

– Ти про що?

– Щоб так просто знищити цілу націю – їм доведеться заплатити велику ціну. Або своїми життями та магією, або дозволити забороненій зброї спалити декілька власних поселень, щоб врівноважити грубе втручання в хід подій. Як думаєш, що вони оберуть?