Зворотний бік світів - Дарунок Корній

Мальва усміхнулася. Серце щасливою пташкою затріпотіло всередині.

— Привіт! Я тебе так довго чекала! — прошепотіла у відповідь і ледве не розплакалася.

Вони поговорять потім, після пари. І Остап їй усе-усе розповість. Обов’язково. А зараз… Вона відкриє зошит і запише тему вступної лекції, тільки нехай викладачка відійде вбік.

Жінка в білому костюмі поставила в кінці теми крапку, розвернулася… Очі Мальви і жінки зустрілися. Зелені, вдумливі, мудрі… Вона впізнала б ті очі серед мільйонів. Легкий усміх на устах. Здавалося, зараз вона промовить звичне: «Йменням Сварожого кола вітаю тебе, безсмертна!» — і підніме руки. Та натомість жінка вголос промовила:

— Цицерон казав: «Історія — це свідок часу, учителька життя. Не знати історії — означає завжди бути дитиною». Тому…

Мальва повернулася до Остапа, з німим запитанням в очах. Він весело їй підморгнув та прошепотів:

— Усі запитання та відповіді потім, бо насправді все тільки починається. Йменням Сварожого кола, безсмертна…