Кохана майстра смерті - Олеся Лис
В результаті ввечері я вже з ніг падаю від утоми і засинаю, ледь торкнувшись головою подушки, навіть не відчувши, як влаштовується поруч не менш стомлений цим днем чоловік. На підкірці свербить бажання далі продовжити вивчення того матеріалу про Азері Анем, який мені приніс Кіан, бо поки я читала про те, що мені і так було відомо і деякі хроніки з життя найбільш відомих представників, що володіли подібним даром, але сил протягнути руку і відкрити зошит немає абсолютно. Відомостей про повертаючих душі насправді гнітюче мало. Видно, що автор збирав їх по крупицях, а частина з них взагалі схожа на легенди і вигадки. Особливо цікавим видався ритуал по запечатування духу, саме той, яким скористалася бідолаха Мелінда.
У нещасної жінки не було вибору, Гіллаган досяг серйозних висот в своїх дослідженнях і просто так здавати позиції не збирався навіть після смерті. Яке рішення він знайшов для, на перший погляд, безвихідної ситуації, в книзі не вказувалося, але те, що воно було, не викликало сумнівів.
І це саме рішення настільки налякало дружину божевільного мага, що вона не дивлячись на всю свою любов до нього, наважилася на такий страшний вчинок і не побоялася при цьому пожертвувати життям.
Сама інструкція ритуалу була прописана чітко, хоча, можливо, не все там було правильно, бо я допускаю думку, що автор дізнався його не з перших вуст, як то кажуть, а також збирав чутки.
Кіан бачачи мою зацікавленість і, навіть в деякій мірі, одержимість, тільки зводив брови і часом над чимось довго думав, але утримувався від коментарів і розпитувань.
Тривога наростала.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно