Темрява для Шамана - Владислава Раф
– Я ж вибачився вже, – ніяково пробурмотів Сато за спиною. – І покарання отримав…
– Поговори мені ще, – через плече кинув генерал, змусивши того замовкнути. – Гадаю, скоро нас чекатиме аудієнція у короля, треба бути готовими. Сирено, допоможи Менестрелю з його стилем. Штурман, на тобі витривалість Берсерка – його ледь не зжерли кіри дорогою сюди. Феніксе, бар’єри треба підтягнути. Ми з Самантою займемося її даром. Все, більше не затримую.
Роздавши вказівки, Буйтур відвів мене в дальній кінець залу, кивнувши на підлогу біля колони. Слухняно опустившись в позу лотоса, я в очікуванні поглянула на чоловіка. Він сів навпроти, після чого задумливо поглянув в мої очі:
– В мене є здогадки про напрям твого дару, але поки вони нічим не підтверджені. Зосередься на силі шамана та вивільни її, а я допоможу направити енергію своєю магією.
