Король драконів та його зірка - Mira

Наступного ранку, після того як вони провели ніч у лісі, Ліна і Раелгар прокинулися, відчуваючи, що їхній шлях стає все важчим. Хоча вони все ще були разом, обставини не припиняли нагадувати про небезпеки, що ховалися на кожному кроці.

Пройшло кілька днів, і вони все ближче наближалися до нового кордону, де Ліна відчула, як темні сили знову прокидаються. Це був край, де стародавні магії могли оживати, і де Раелгар мав зіткнутися з минулими ворогами. Його клан і його рідний народ не мали наміру відпускати його так легко.

— Ми повинні бути обережними, — сказала Ліна, коли вони йшли через вузьку стежку в лісі, що вела до стародавнього храму, який був відомий як місце сили. — Чим ближче ми наближаємось до того місця, тим сильніше я відчуваю, як темна магія виходить з глибини землі.

Раелгар подивився на неї, його погляд був глибоким і серйозним. Він теж відчував цю напругу, але вирішив не піддавати Ліну страху.

— Я знаю, що ми повинні бути готовими до чого завгодно, — сказав він, стискаючи її руку. — Але ми зробимо це разом.

Їхнє серце билося в одному ритмі, і це давало їм сили. Попри те, що майбутнє було невизначене, вони знали одне — вони не відступлять.Ліна.