Не дівчина не чародія - Максим Вазанов

Сірий думав про своє життя – недомовлене, неповне, залишене без покупців і компліментів.

Намагався зрозуміти «Себе». А воно, життя, вислизало від нього.

Навіть минуле. Іноді спогади про батьків і дитинство здавалися несправжніми – ніби то було дещо вигадане, вислизне та недосяжне.

Сірий дивився на вікно – гадав, що скоро, мабуть, побачить той вид на ріку Єлейсіс і південні степи востаннє.

А тепер, не помітив, як заснув.