Третя крапля магії - Лариса Лешкевич
– У нас кажуть, що цей крик лунає з глибин сипучих пісків… – тихо промовив Теумар.
– До біди! Тричі повторився… – холодіючи, прошепотіла Айна.
– Не переймайся…
Але вона заперечливо похитала головою. Перед тим, як Ізенар викрав її, невідома істота кричала двічі.
– Не буде толку від нашої подорожі! Я не бажаю безрозсудно ризикувати життям ...
– Ти обіцяла.
– І даремно! Я уявляла, які небезпеки на нас чекають, але уявляти те, що тільки може статися, і вже відчувати на своєму обличчі подих смерті – різні істини. А тепер ще цей крик!
Айна люто смикала попругу сідла. Обидва коні, теж стривожені диким криком, відлуння якого все ще невловимо звучала в посвіжілому повітрі, тремтіли великими тілами і копали копитом землю.
–То що ти пропонуєш? – спитав Теумар, заспокійливо погладжуючи свого коня по теплій шиї.
– Ти як хочеш, а я повертаюся! – заявила Айна.
– І не сподівайся на це! – похмуро заперечив Теумар.
