Третя крапля магії - Лариса Лешкевич
Айна піднялася на ноги.
– І все ж?
– На мене ні з того ні цього накинувся якийсь птах, – неохоче відповів Теумар.
– Птах?
– Так! Здається, він був схожий на сову... Йдемо. Потрібно їхати.
Вони мовчки попрямували у бік галявини.
У Теумара майнула думка, що дивний напад міг бути магічним, але він одразу це припущення відкинув. Айна давала клятву, а клятва означає багато чого. Клятва впливає не тільки її майбутнє, а й майбутнє всієї Етеляни, чиєю дочкою вона народжена.
– Хіба сови нападають на людей? – порушивши мовчання, запитала Айна.
– Зазвичай – ні, але хто знає, яка сила штовхає їх на подібні безумства!
– Думаєш, то була зачарована сова?
– Не знаю, – спохмурнів Теумар.
– Думаєш, я її створила?
– Ні! Це не дуже надійний спосіб позбутися мене. Ти б діяла більш хитро та мудро.
