Третя крапля магії - Лариса Лешкевич
– Ти не відповів на запитання! – лукаво посміхнулася Мер'ята.
– Я люблю тебе… покохав з першого погляду, як побачив… Я одружуся з тобою і назву королевою Етеляни. Але не думаю, що Ізенар із радістю погодиться на наш союз.
– Ізенар порушив волю свого батька… Наш союз був зумовлений ще до мого народження… І твоя мати хотіла того ж. Якби мій батько не впирався, ми були б заручені з дитинства... Але Ізенар, за наши заручини, наважився вимагати владу над усією Етеляною.
– Я цього не знав!
– Тобі не сказали… І якщо ця думка принесе тобі втіху, то Ізенар зараз при смерті, а влада в Лянсиді перейшла до Теумара, який не хоче продовжувати те, що почав батько…
– При смерті? Яке щастя! – мимоволі вигукнув Сайм.
– Так! Радуйся! Вся ця справа рук Айни, твоєї сестри… – сумно промовила Мер'ята, – вона чинила опір, гідний дочки вождя!
– Прости мене! Звичайно ж, моя ненависть нічого не означає… Він твій батько… – розгублено пробурмотів Сайм, тицяючись обличчям у її волосся.
