Кінець світу. Том 1. До… - Василь Андрійович Базів
Новостворену богами людину шумери називали ЛУ У буквальному сенсі перекладається як приручений.
На глиняних таблицях з Месопотамії зображено безліч образотворчих ілюстрацій, як це робилося. Справа у тому, що мова не йде про стопудовий креатив. Створення з нуля, на порожньому місці. Не створення із нічого чогось, а саме про своєрідне приручення йде мова.
Коли Енкі доповідав володарю Нібіру (дванадцятої, їхньої рідної, планети) про свій план, то він повідомив, що у нього є ідея створювати новий вид не з нуля, а використати існуючий гомінід шляхом його вдосконалення «по образу і подобію».
Далі пішла вже технологія. Йдеться про божественний елемент, який описується як субстанція, і земний елемент, який називається глина. У перекладі на наукову мову, як десятки тисяч літ тому, так і тепер, — про змішування божественних генів аннунаків із земними генами мавполюдини шляхом запліднення яйцеклітини його самки. Виходить так, що Адам став першою людиною із пробірки. Штучне запліднення — штука банальна як для людини ХХІ століття.
А тоді, як скрупульозно описують першоджерела Біблії — шумерські історичні хроніки, — процесом керував бог Енкі. За розподілом обов’язків серед нефілім — президент академії наук. Він звелів богині Нінту «намішати глини». До речі, все робилося руками цієї Богині Землі і дружини мудрого Енкі.
Нінту діяла строго за інструкцією. Належало отримати два екстракти — із аннунака, і для цього нею був підібраний молодий бог. Вона взяла у нього кров і «ширу», а відтак за допомогою очищаючих ванн отримала есенцію. Те, що вийшло із крові, було названо ТЕ.Е.Ма, що перекладається як «те, що скріплює пам’ять». Тепер це називається ген.
Другий елемент, отриманий із молодого аннунака, — «ширу» — перекладається як плоть. Чоловіча сперма.
Два елементи Нінту ретельно перемішала. Потім першочоловіка часом називали ЛУЛУ, що перекладається як змішувати. По–теперішньому найбільш влучне означення — гібрид.
З другого боку, яйцеклітинка другого учасника процесу — самки мавполюдини — так само очищалася у виключно стерильних ваннах, а відтак поміщалася у так звану посуду — форму. Тут яйцеклітині належало пробути визначений термін, поки вона вже на другій стадії змішувалася із субстратом двох божественних елементів.
Наступний етап — запліднена і відформатована яйцеклітина повинна була — за всіма правилами генетики — реімплантована у матку жінки.
Уявляєте, завданнячко — кому народити першу на Землі людину! Тут навіть у богів голова піде обертом. Але всі ризики виявилися меншими, ніж монументальність божественної мети — започаткувати на одній із планет однієї із систем — Сонячній — рід богоподібних істот!
Після тривалих вагань керівник проекту Енкі доручив головну роль у проекті своїй дружині — Нінту. То було ризиковане експериментування над найближчою тобі особою, але Нінту усвідомлювала, що вершиться, тому погодилася.
А вершиться не багато не мало — започатковується рід людський на сьомій планеті Сонячної системи під назвою Земля!
Започатковується жива порода богоподібних істот, яких ще не було і немає довкруж Сонця за мільярди мільярдів кілометрів і за довгі світлові роки.
Звичайно, за простір поза межами планетарної системи нашого улюбленого Сонця розписуватися не будемо. Бо там таких систем, як наша із дванадцятьма планетами, включно із Нібіру, — просто несть числа. І просто треба бути круглим профаном, аби бити себе в груди, що вже у такому масштабі — ми одні єдині.
«Анахарсіс» описує глибокі душевні переживання божественного подружжя. Це був перший проект генної інженерії зі створення істоти мудрої, і впевненості у кінцевому результаті не було навіть у таких надмудрих істот, як нефілім.
Поки плід визрівав, Енкі перед своїми однопланетниками оголосив, що головну місію взяла на себе його божественна дружина, яка новому створінню «буде давати народження» і «долю йому призначить» і таким чином рід людський нехай буде створений.
Було прийнято наступне рішення про послідовниць Нінту. Було відібрано чотирнадцять нефілім, яким належало стати наступними людськими матерями.
Зібрались богині народження. Сіла між ними Нінту, підраховуючи час, Долю визначала на дев’ятий місяць. І коли прийшов дев’ятий місяць, У призначений час відкрила лоно.Над сонмом нефілім, яких рід людський нарече по всіх континентах упродовж наступних сотень літ богами, першоматір піднесла над головою новонароджену і вперше сотворену богоподібну істоту — патріарха роду людського Адама:
Це я сотворила, мої виплекали руки!Не знаю, як вам, читачу, але опісля ознайомлення із цією оповіддю, у яку можна вірити чи, згрішивши, не вірити, але Нінту — божественна прародителька родом із Галактики — назавжди ввійшла у мою покірну свідомість. Я відчуваю, як у мою терзаючу саму себе і шукаючу істину сутність торкнула крилом сама ця Істина, бо, за словами Спасителя, пізнай істину, і вона визволить тебе.
Але повернемося до божественної хроніки. У викладений спосіб було приготовлено достатню кількість «глини», щоб одночасно могли завагітніти чотирнадцять богинь народження.
Відломила чотирнадцять кавалків глини: Сім вона поклала направо, Сім вона поклала наліво, Цеглину — посередині між ними.Чому такий поділ? Засобами все тієї ж генної інженерії вийшло так:
Зібралися в мудрості і пізнанні Богині народження — сім і сім їх