Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Еротика » Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon)

Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon)

Читаємо онлайн Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon)
18

Соня

У буквальному сенсі залітаю на переднє сидіння та несподівано голосно грюкаю дверима. Кошуся на неї, перепрошую, ніби вона жива й може щось відчути, і знову повертаюся до брюнета.

У його погляді читається голод. Ми не бачилися якихось кілька днів, а він готовий накинутися на мене прямо зараз і йому начхати, що шибки не затоновані, а на вулиці сонячний день.

— Невже сумувала за мною? — Аріс кривить губи. Його рука лягає на моє коліно. Долоня без дозволу ковзає вгору по гладкій шкірі, збираючи в гармошку низ легкої сукні.

Дозволяю йому це робити. Повільно тлію від його дотиків. Закушую нижню губу.

— Думаю що так!

Це правда. За останній тиждень ми мало бачилися. Тому були причини.

За цей час сталося багато чого. Вирішилися проблеми, які тяглися за мною брехливим шлейфом майже рік. Я відчула неймовірне полегшення, коли все стало на свої місця.

До цього мене підвів Аріс. Поруч із ним мені хочеться бути справжньою. Нічого не приховувати та довіряти інтуїції.

Я нарешті зізналася батькам, що так й не змогла почати навчання. Це було нелегке зізнання. Тато погрожував приїхати до мене і забрати додому з усіма речами. Але мені вдалося переконати батьків, що я вже доросла і можу сама впоратися з труднощами. Гарантом моїх слів стала згадка про нове робоче місце.

Тепер я консультант у ювелірному магазині. І хоч я пропрацювала на новому місці лише кілька днів — ця робота мені подобається більше, ніж бути офіціанткою в дешевій забігайлівці.

І ось, коли всі проблеми пішли на задній план і можна сказати, що я почала життя з чистого аркуша, мені вже не терпиться «вписати» туди ім'я Аріса.

Саме тому, мені до тремтіння хочеться, щоб він не припиняв торкатися мене.

Якщо він продовжить ось так дивитися на мене, я навіть буду не проти спізнитися на сімейну вечерю, на яку хлопець приїхав мене забрати.

Вчасно смикаю себе. Негарно запізнюватися. Мені хочеться справити гарне враження на близьких Аріса, тим більше перша зустріч з братом Аріса виявилася не з найкращих.

— Я хочу тебе! Прямо зараз! — його слова відгукуються гострим спазмом внизу живота. Я починаю рухатися на сидінні, щоб хоч якось угамувати збудження, що спалахнуло.

Аріс просовує руку під мене і тягне до себе на коліна. Не зволікаючи, впивається у відкриті від несподіванки губи, втискаючи спиною в кермо.

— Почекай, почекай… — коротко озираюсь. — Навколо люди! Ми у всіх на увазі!

— Мені байдуже! — спускається губами до шиї та всмоктує ніжну шкіру, залишаючи червоний слід.

Однією рукою стискає груди через сукню, а другою присуває ближче. Впритул. Смикає сидіння, і ми валимося вниз.

Ахаю, ударяючись об його груди та починаю сміятися:

— Ти божевільний!

— Так! — жваво погоджується і починає розв'язувати зав'язки на сукні, щоб швидше дістатись грудей. Плутається в них. Злиться. Гарчить.

Аріс вже був готовий розірвати їх, але я вчасно зупиняю його:

— Ні! У мене немає іншої сукні! А якщо я піду перевдягатися, це займе ще пів години!

— Тоді, сама!

Не гаючи часу, опускає руки на мої стегна та починає розгойдувати їх. Примушуючи тертися промежиною об твердий згірок під його джинсами.

— Нам треба зупинитися… — озвучую правильні думки, але при цьому не зупиняючись розплутую ліф сукні.

— Ага, — дочекавшись, коли я закінчила зі шнурками, перехоплює мої руки та заводить їх за спину, затискаючи мої кисті однією рукою.

Спускає ліфчик, і жадібно вистачає губами сосок. Сіпаюся, коли зуби кусають гостру вершину та вигинаюсь дугою, ще сильніше втискаючись у його пах.

Тепер і мені стає начхати. Я хочу якнайшвидше відчути його в собі.

— Дідько! — лунає після трелі телефонного дзвінка. — Ми зайняті, не видно? — в простір вимовляє Аріс.

Відчуваю, як піді мною вібрує телефон, і намагаюся не відволікатися на нього. Але, мабуть, це відволікає хлопця. Він виймає телефон і, змахнувши зелене коло, прикладає його до вуха.

— За двадцять хвилин будемо! — шипить у трубку.

Опускає руку під сукню і проводить пальцями по наскрізь промоклих трусиках.

Шумно видихаю і тиснусь до хлопця. Вперше в житті мені хочеться виявити ініціативу, і я цілую його вилицю. Опускаючись до шиї, уловлюю чоловічий голос, що говорить динамік:

— Давай ти сам про це скажеш Владу. А ще, будь готовий вислухати тираду про охололу рибу, яку він готував півтори години.

— Блядь! Короп! Зараз будемо!

Аріс відкидає телефон на сусіднє сидіння та перехоплює мій погляд, озвучуючи несподіване запитання:

— Кінчиш швидко для мене?

Киваю, незліченну кількість разів. Пальці самі нетерпляче хапаються за ґудзик на його джинсах.
Хлопець підводиться, допомагаючи мені спустити одяг і, обхопивши мене однією рукою, тягнеться до бардачка.

— Ти ж у нас за безпечний секс? — іронічно вимовляє. — Я пам'ятаю!

Дістає із пачки синій квадратик та рве зубами обгортку.

Бере в руки налитий член, а я не можу відірвати погляду від дійства, що розгорнулося. У нього смаглявий, ідеально рівний член. Оксамитова шкіра, увита венами, що виступають. Хочеться провести пальцями від основи до великої головки.

— Хочеш? — хлопець підносить до голівки презерватив і на мить завмирає.

— Ні! — Заперечно хитаю головою. Усуваюсь назад. Хапаюся за його коліна, шукаючи опору.

— Як хочеш! — скалиться та розкочує блискучий латекс по всій великій довжині. — Йди до мене! Я не можу більше терпіти.

Аріс підхоплює мене під сідниці і зрушує убік тонку смужку білизни. Розкриває пальцями складочки. Одним поштовхом насаджує мене на член, викликаючи терпкий біль. Він розповзається внизу живота, благаючи, щоб він повторив цей рух.

— Ще… — я не контролюю себе. Облизую пересохлі губи та притискаюся до хлопця сильніше. Обхоплюю шию, дряпаючи нігтиками потилицю. — Ще! Не зупиняйся!

— Моя ненаситна дівчинка, — штовхається у мені. Боляче стискає сідниці та насаджує на себе. Влаштовує справжні стрибки, вириваючи з грудей здавлені схлипування. — Подобається, коли на межі?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon) (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: