Частина IV - Народні
***
Вказівним пальцем та мізинцем імітують ріжки, які спрямовують до животика, шийки дитини, лоскочуть її, примовляючи:
Іде коза з ріжками,
З чотирма ніжками.
Буде си вона казати:
– Коль тебе, коль тебе,
Буц тебе, буц тебе, бе-бе!
***
Погойдують ручками дитини в такт словам, імітуючи рух пташиних крил. На останніх словах швидко піднімають та опускають ручки на голівку:
Гойда, гойда, гойдашечки,
Прилетіли дві пташечки.
Тут сиділи, воркотіли,
Фур-р-р – на голівку сіли.
***
Гойда, гойда!
Чужі діти горді,
А нашії пишні,
Як у саду вишні.
В саду вишні зелененькі,
У нас дітки молоденькі,
Вони спаточки раденькі.
***
Гойдаючи дитинку на руках чи на гойдалочці, примовляють:
Гойда, гойдаша,
Де кобила, там лоша.
А кобила в лісі,
А лошатко в стрісі.
***
Гойда-да, гойда-да!
Добра в коника хода.
Поводи шовкові,
Золоті підкови.
***
Гойда, гойда, гойдаша,
І кобила, і лоша,
І семеро поросят,
І восьмеро овечат,
Та нікому пасти.
Виглядає вовк із лісу,
Хоче кота вкрасти.
А це – в поле,
А це – в море,
А це – наввишки,
Скакай, Івашку, з колиски!
(Швидко піднімають дитину вгору або опускають вниз).
***
Дитину похитують, підкидають на колінах чи на нозі:
Їде-їде пан-пан,
На конику сам-сам.
А за паном хлоп-хлоп
На конику гоп-гоп.
