Коник та мурашка - грузинська казка
Коник-стрибунець та Мурашка заприятелювали та й подалися в мандри. Аж трапився їм дорогою струмок.
Коник і каже:
– Я-то перескочу, а що ж тобі діяти, Мурашко?
– А хіба ж я не перескочу?! – одказала Мурашка.
Коник – стриб! – і перескочив на той бік, а Мурашка – плиг! – та й гепнулась у воду. Поніс струмок бідну Мураху, ото й почала вона благати Коника:
– Порятуй мене, побратиме, витягни з води!
Коник – стриб, стриб! – прискакав до Свині, став просити:
– Свинко, дай мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану!
А Свиня й мовить:
– Нагодуй мене жолудями, а тоді й бери щетини скільки тобі заманеться.
Коник – плиг, плиг! – пострибав до Дуба й благає:
– Дубе, дай-но жолудів,
Їх похрума Свинка
Й дасть мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану.
Дуб і каже:
– Крук на мене гнівається, все каркає, спокою не дає. Скажи йому, хай летить геть, тоді й дам жолудів.
Коник – стриб, стриб! – прискакав до Крука й просить:
– Круче, з дуба злинь у небо –
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану.
А Крук і одказує:
– Забаглося мені свіжих яєць. Якби це ти приніс мені яйце, то я й полетів би геть!
Коник – стриб, стриб! – почимчикував до Курки:
– Дай яєчко, Курко,
Пригощу я Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
асть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану!
Та Курка відповідає:
– Якби це ти нагодував мене просом, то я дала б тобі яйце!
Коник – плиг, плиг! – пострибав до Комори:
– Дай, Коморо, проса –
Курка дуже просить,
Дасть вона мені яєчко,
Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану!
А Комора й промовила:
– Мишва мене занапастила! Скажи Мишам, хай не гризуть мене, хай не точать!..
Коник – стриб, стриб! – поскакав до Мишей:
– Миші, не точіть Комори –
Дасть Комора проса,
Просо Курці віднесу,
Дасть мені яєчко Курка,
Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану!
А Миші й кажуть:
– Аби це нас не ловила Кішка, то ми не гризли б Комори!
Коник – плиг, скок! – пострибав до Кішки:
– Кішко, не лови Мишей,
Миші підуть геть з Комори,
Дасть Комора проса,
Просо Курці віднесу,
Дасть мені яєчко Курка,
Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану!
А Кішка й промовляє:
– Аби це ти приніс мені молочка!
Коник – стриб, стриб! – поскакав до Корови:
– Дай-но молочка, Корово,
Пригощу я Кішку –
Хай не ловить Мишок,
Миші підуть геть з Комори,
Дасть Комора проса,
Просо Курці віднесу,
Дасть мені яєчко Курка,
Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку
Із води дістану!
А Корова й говорить:
– Якби це ти нагодував мене зіллям!
Коник – плиг, плиг! – пострибав у леваду, приніс Корові запашного зілля.
Дала Корівка молока –
Смакувала Кішка
Й не чіпала Мишок,
Миші вибігли з Комори,
Набрав Коник проса,
Пригостив ним Курку,
Та дала яєчко,
Крук яєчко ухопив,
Хутко в небо полетів,
Дуб насипав жолудів, ї
Їх поїла Свинка
І дала щетинки,
Коник сплів міцний аркан,
Любу посестру Мурашку
Із води ураз дістав.
Відпочили Коник та Мурашка і знову в мандри подалися.
