Як борсук і куниця судилися - корейська казка

Якось борсук і куниця бігли лісовою стежкою і побачили шматок м’яса. Підбігли вони до своєї знахідки.

– Я знайшов шматок м’яса! – закричав борсук.

– Ні, це я знайшла шматок м’яса! – закричала на весь ліс куниця.

Борсук своє:

– Це я знайшов! Нема чого даремно сперечатися!

Куниця своє:

– Я перша побачила!

Так вони сперечалися-сперечалися, ледве до бійки не дійшло.

Тоді борсук запропонував:

– Ходімо до судді. Нехай він розсудить.

А суддею у цьому лісі була лисиця.

Вислухала лисиця борсука і куницю та й каже:

– Дайте мені знахідку.

Віддали борсук і куниця судді шматок м’яса. Лисиця сказала:

– Треба цей шматок поділити на дві рівні частини. Одну частину нехай візьме собі борсук, другу – куниця.

З цими словами лисиця розірвала шматок на дві частини.

– Це несправедливо, – заскавчав борсук.

– У куниці шматок більший.

– Ми цю біду виправимо, – сказала хитра лисиця і відкусила від долі куниці значну частину м’яса.

– Тепер у борсука шматок більший, – закричала куниця.

– Це несправедливо!

– Нічого! Ми і цю біду виправимо! Я люблю, щоб усе було по справедливості.

Сказавши так, лисиця знову відкусила шматок м’яса, та вже від долі борсука. Тепер виявилося, що у куниці залишився шматок більший, ніж у борсука. Тоді лисиця не розгубилась і відкусила від шматка куниці.

Отак вона вирівнювала шматки до того часу, поки від знахідки нічого не залишилося.

Мабуть, правду кажуть розумні люди: скупі і непоступливі завжди зазнають більших збитків.