Коли у принцеси немає дракона. - N.Kap
І милувалось рум'яне духм'яне Літо
сном золоЧЕним, де пахла Небес ваніль.
Ставило пальчиком крапки - чорняві,стиглі,
на пелюсточках Корівчиних сонних крил...
Щоденник Кота. Один день.
Кіт пішов до магазину,
Кіт купив велосипед -
вигина смугасту спину,
гордо їздить взад-вперед!
Кіт пішов до перукарні -
кіт хвоста пофарбував.
Настовбурчив хвіст прегарний -
всім поважно каже - Няв!
Кіт пішов до зоопарку,
а назад бреде сумний:
щось хотів купить на згадку-
Слон попався замалий...
Кіт пішов на дискотеку -
там звучить акордеон!
Потім -в цирк,в бібліотеку,
на каток,на стадіон...
А як прийде вечір синій
одяга піжамку кіт.
-Ет! Не встиг нічого нині...
Встигну завтра! Всім привіт!
Лусь!
На світанку Їжачок,
ніс опеньків рюкзачок.
А на стежці раптом - лусь!
- Гвалт! Рятуйте! Я боюсь!
М'ячик з дерева стрибучий!
А зелений! А колючий!
Признавайся - хто ти є?
Крокодил для олів'є?
Гриб? Кокос? Чи огірок?
Зачерствілий Колобок?
Дикобраз? Їжак зелений -
схожий голками на мене -
із планети Рікуку?
- Я каштан у кожушку!
Про кісточку.
Жила собі Ванесса -
справжнісінька принцеса!
Принцеса, ще й - Ванесса!
Така от дивина.
І був у неї песик-
маленький чемний песик,
слухняний,чемний песик,
що з'їв-би і СЛОНА!
(-ні,не слона,а кісточку!)
Та в замку королівськім
Ванесса їсть іриски,
варення повні миски,
мільйон солодких страв...
І мріє чемний песик,
слухняний,чемний песик,
щоб на його адресу
хтось кісточку прислав!
(Адресу питати у автора)
Лісова історія.
Ішов зажурений крізь ліс
похмурий ховрашок.
А за спиною в торбі ніс
- ех! - пральний порошок
Бо в магазині у сови
так темно! - стрес і шок! -
він переплутав! - і купив
не цукор - ПОРОШОК!
А що тепер? Куди тепер
цю торбу порошку?
І як спекти тепер еклер
малому ховрашку?!!
Аж тут назустріч йде бджола -
брудна, немов шахтар...
Збій джі-пі-ес ( гроза гула!) -
потрапила в узвар!
Тепер сукеночка її
лахміттячко - і край!
Налипло кузьок... Реп'яшків...
Хоч плач, а хоч стрибай!
На капелюшку - кірка глин,
і мештики в багні...
Хоч медом повен! -
ще й яким! - наплічничок їїї.
А далі що? Не розкажу -
мій обірвався сон
бо задзвонив - встаю! Біжу! -
Будильник - телефон!
Та уявляю: їсть пиріг
мале ховрашеня!
Бджола ж весела - буль-буль-вжих! -
затіяла прання!
І світ сіяє, мов новий!
І літечко бринить)
Лиш в магазині у сови
ще б лампочку вкрутить!
Крихітка
Поважна, мов цариця,
у місті Хоботон
живе собі Слониця
вагою - вісім тон.
З сиропом карамельним
смакує огірки...
І краном будівельним
працює залюбки.
Летять листи з Парижу:
- Як справи, mon ami?
(бо Ейфелева Вежа -
то подруга її ).
Як на дорозі - "корок"
й дарма куплять квиток,
Одразу діток сорок
везе у дитсадок.
Коли ж вві сні Слониця
зіnхає - знаю я:
Їй Хтось шепоче (сниться):
" О КРИХІТКО МОЯ..."
10 сосисок
У Англії зранку діти їдять - вівсянку.
Із рису в Китаї корисні млинці ковтають.
Як сонце у Індії встане - порядні мами
маленьких індусів годують смачним бананом.
І навіть на дуже далекім-далекім острові
туземці жують хробачка - з молоком кокосовим!
І тільки у Львові - в будинку сто двадцять восьмому-
дівча за столом чебиряє ногами босими:
-Я КАШУ НЕ БУДУ! Несіть мені лимонаду!
І десять сосисок, посипаних шоколадом!
Кінець
